Постанова
Іменем України
19 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 706/1489/16-к
провадження № 51-3264км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого
Бущенка А.П.,
суддів
Голубицького С.С., Григор’євої І.В.,
за участю: секретаря судового засідання прокурора
Манацької І.А., Гошовської Ю.М.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 липня 2017 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Христинівки Черкаськоїобласті,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
1. Вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2017 року ОСОБА_6 було засуджено за частиною 2 статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
2. Засудженого визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої за обставин, детально викладених у вироку. Судом установлено, що 31 березня 2016 року приблизно о 13:10 ОСОБА_6, керуючи автомобілем ВАЗ-2106, під'їхав до залізничного переїзду на 122 км перегону Христинівка - Яроватка у Черкаській області. В порушення вимог підпункту «б» пункту 2.3., пункту 20.2., підпунктів «в» і «г» пункту 20.5. Правил дорожнього руху засуджений, проявивши неуважність, неправильно оцінивши дорожню обстановку, виїхав на залізничну колію на заборонний сигнал світлофора та допустив зіткнення з поїздом, що рухався з правого боку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля ОСОБА_7 було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, від яких вона померла на місці події.
3. Апеляційний суд Черкаської області ухвалою від 19 липня 2017 року залишив вирок районного суду без змін.
Вимоги і доводи касаційних скарг
4. У касаційній скарзі прокурор просить на підставах, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. Прокурор стверджує, що місцевий суд усупереч положенням статті 65 КК не врахував повною мірою ступеня тяжкості злочину, конкретних обставин, за яких його вчинено, та непоправних наслідків - смерті потерпілої, через що обрав засудженому невиправдано м'яке покарання. На його думку, цей суд без достатніх підстав визнав пом'якшуючою покарання обставиною щире каяття засудженого, який не вжив заходів для відшкодування потерпілим завданої шкоди. Крім того, прокурор вважає, що ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК, оскільки апеляційний суд не обґрунтував належним чином, чому він залишив без задоволення апеляційні вимоги сторони обвинувачення.
Позиції інших учасників судового провадження
6. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
7. Засуджений ОСОБА_6 надіслав Суду заяву, в якій повідомив про можливість проведення касаційного розгляду без його участі та просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
8. Потерпіла ОСОБА_8 письмово заявила, що не має заперечень щодо здійснення письмового касаційного провадження.
9. Прокурор, який представляв сторону обвинувачення під час касаційного розгляду, підтримав касаційну скаргу.
Оцінка Суду
10. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подану скаргу належить залишити без задоволення на таких підставах.
11. Суд касаційної інстанції відповідно до статті 433 КПК переглядає ухвалу апеляційного суду в межах касаційної скарги, в якій не заперечується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за