1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

28 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 265/6416/17

провадження № 61-43677св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - Маріупольська міська рада Донецької області,

представник позивача - Юдін Олександр Сергійович,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Маріупольської міської ради на постанову апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2018 року у складі суддів Попової С. А., Кочегарової Л. М., Ткаченко Т. Б.,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2017 року Маріупольська міська рада Донецької області (далі - Маріупольска місьтка рада) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просила зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею 0,0010 га, під розміщення торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованою за адресою: АДРЕСА_1, та привести її до придатного для використання стану шляхом демонтажу торгівельного павільйону.

Позов мотивовано тим, що управлінням земельних відносин Маріупольської міської ради складено акт від 04 серпня 2017 року, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог земельного законодавства (статей 125, 126, 211, 212 ЗК України), що полягає у самовільному зайнятті та використанні зазначеної вище земельної ділянки. Рішення про передачу у власність або надання у користування відповідачу цієї земельної ділянки Маріупольською міською радою не приймалось, правовстановлюючі документи на ділянку відсутні, а направлена на адресу відповідача вказівка (попередження) від 04 серпня 2017 року про усунення виявлених порушень не виконана, що потягло складення повторного акту від 19 серпня 2017 року, у зв'язку з чим позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 травня 2018 року у складі судді Міхєєва І. М. позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0010 га, яка використовується під розміщення торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1», та привести її у придатний до використання стан шляхом демонтажу торгівельного павільйону.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Маріупольської міської ради судовий збір в сумі 1600 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що є доведеним факт використання відповідачем земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови під розміщення торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1» без правовстановлюючих документів на неї, всупереч інтересам територіальної громади м. Маріуполя, що є порушенням вимог земельного законодавства і тягне відповідальність, встановлену статтею 212 ЗК України, зокрема зобов'язання в судовому порядку звільнити займану земельну ділянку і привести її в придатний для використання стан.

Постановою апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази, що земельна ділянка з розміщеним на ній торгівельним павільйоном використовується ОСОБА_5 Складені у відношенні неї акти від 04 серпня 2017 року і 19 серпня 2017 року та вказівка (попередження), оформлені представниками Управління земельних відносин Маріупольської міської ради, не підписані ані ОСОБА_5, ані іншими особами, в тому числі працівниками торгівельного павільйону, що підтвердили б або спростували факт використання земельної ділянки саме ОСОБА_5

Висловлений в заяві від 26 червня 2017 року намір відповідача отримати дозвіл на розробку проектної документації з відведення у користування земельної ділянки в майбутньому не є безумовним свідченням того, що саме вона експлуатує торгівельний павільйон. Інших будь-яких доказів, що переконливо стверджують про факт експлуатації відповідачем спірної земельної ділянки не здобуто.

Оскільки не доведено факту, що ОСОБА_5 порушує права позивача, використовує без законних підстав спірну земельну ділянку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на неї цивільно-правової відповідальності у вигляді зобов'язання вчинити дії з демонтажу торгівельного павільйону, що знаходиться на цій земельній ділянці.

У касаційній скарзі, Маріупольська міська рада, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати прийняту ним постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що міською радою надані усі обґрунтовані та належні докази безпосереднього відношення саме відповідача до даного торгівельного об'єкту та самовільно зайнятої земельної ділянки, яким суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки. Маріупольською міською радою, в адміністративному підпорядкуванні якої знаходиться вказана земельна ділянка, рішення про передачу у власність та/або надання у користування відповідачам вказаної земельної ділянки за наведеною вище адресою для вказаних цілей, не приймалось а навпаки прийнято відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку у відповідача відсутні. Добровільно самовільно зайняту земельну ділянку відповідач не звільняє.

Таким чином, самовільно зайнявши та використовуючи земельну ділянку, відповідач порушив права територіальної громади м. Маріуполя.

Відповідач самовільно зайняла та використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, загальною площею: 0,0012га, під розміщення торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою пр. Перемоги, 98 у м. Маріуполі, що є порушенням статей 125, 126, 211,212 ЗК України.

Судом апеляційної інстанції не об'єктивно досліджені матеріали справи, що призвело до прийняття неправильного рішення в порушення норм матеріального та процесуального права, що призводить до порушення прав територіальної громади в особі Маріупольсько

................
Перейти до повного тексту