Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 126/2317/16-ц
провадження № 61-28432св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - первинна профспілкова організація Бершадського місця провадження діяльності державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості«Укрспирт»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 та касаційну скаргу первинної профспілкової організації Бершадського місця провадження діяльності державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2017 року у складі судді Гуцола В. І. та постанову апеляційного суду Вінницької області від 26 березня 2018 року у складі колегії суддів: Копаничук С. Г.,
Оніщука В. В., Медвецького С. К.,
ВСТАНОВИВ :
У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом допервинної профспілкової організації Бершадського місця провадження діяльності державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - первинна профспілка Бершадського МПД ДП «Укрспирт», профспілкова організація, профспілка підприємства), вимоги якого уточнив під час розгляду справи та просив визнати неправомірними та скасувати профспілкового комітету первинної профорганізації Бершадського місця провадження діяльності державного підприємства «Укрспирт» від 20 листопада 2014 року та зборів профспілки від 25 листопада 204 року, а також рішення профспілкового комітету №42 від 20 вересня 2016 року про припинення його членства у профспілці.
Позов мотивовано тим, що засідання профспілкового комітету підприємства від 20 листопада 2014 року, на якому позивачу, як голові профкому виражено недовіру та загальні збори членів профспілки підприємства від 25 листопада 2014 року, на яких його звільнено з посади голови з обранням іншого голову профкому, проведені з порушенням положень пунктів 3.10, 3.12, 4.9 статуту профспілки працівників АПК, порушують права позивача, як члена профспілки та, відповідно до пункту 4.11 статуту такі рішення є недійсними.
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області
від 20 листопада 2017 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення №42 спільного засідання адміністрації та профкому Бершадського місця провадження діяльності державного підприємства спиртової і лікерогорілчаної промисловості «Укрспирт» від 20 вересня 2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що права позивача на членство в профспілці були порушені, оскільки членські внески ним не сплачувались з поважної причини в зв'язку із незаконним звільненням, а тому є підстави для поновлення його громадянських прав на членство в профспілках.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними рішень профспілкових органів та їх скасуванні суд першої інстанції виходив з того, що хоча профспілкові збори відбулись з порушенням порядку їх скликання, права позивача як виборної особи порушені не були, оскільки рішенням вищого органу профспілкової організації - зборами членів профспілки в кількості 93 присутніх на зборах за його переобрання проголосувала більшість - 91 чоловік.
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 26 березня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та первинної профспілкової організації Бершадського місця провадження діяльності державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з підпункту в) пункту 2.12 статуту вбачається, що припинення членства через несплату членських внесків протягом 6 місяців може мати місце, якщо вона відбулась без поважних причин. Несплата внесків позивачем через встановлене рішенням суду незаконне звільнення, є дійсно поважною причиною і висновок суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача від позбавлення його права на членство в профспілці є обґрунтованим.
Згідно висновків апеляційного суду, суд першої інстанції правильно зазначив, що права позивача не порушені оскаржуваними рішеннями щодо переобрання його головою профкому даної профспілки, оскільки незважаючи на процедурні порушення скликання, вищим органом первинної профспілкової організації, якими є збори її членів, в кількості присутніх 93 чоловік більшістю голосів - 91 голос , позивача, як голову профкому, було переобрано.
Крім наведеного, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскарження головою профспілки рішень про висловлення йому недовіри, переобрання голови профкому до суду законом не передбачено. Позов до профспілкової організації на захист прав позивача, як члена профспілки бути обраним в керівництво громадської організації не підлягає захисту в судовому порядку і позивач обрав неналежний спосіб захисту, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Питання порушення прав позивача, як виборної особи громадської організації, відносяться до внутрішньої статутної діяльності цієї організації, залежать від вільного волевиявлення її членів, вирішуються згідно статуту виборним органом вищої за статусом організації даної профспілки і не входять до компетенції суду.
У касаційній скарзі, ОСОБА_4, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову та, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення в оскаржуваній частині та задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову не врахували, що в даному випадку має місце порушення прав позивача, якого всупереч норм статуту усунуто з посади голови профспілки. Обравши способом захиту прав, звернення до суду з позовом про скасування рішень профспілки позивач має на меті захистити свої права та відновити становище, яке існувало до порушення, що відповідає статті 16 ЦК України. Суд, відмовляючи у захисті порушених прав, вибірково застосував норми цивільного законодавства. Неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій положень статті 16 ЦК України суперечить положенням статей 55, 124 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і призвело до неправомірної відмови позивачу у реалізації його права на судовий захист.
У касаційній скарзі, первинна профспілкова організація Бершадського місця провадження діяльності державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову та, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення в оскаржуваній частині та відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів в частині задоволення позовної вимоги щодо скасування рішення профспілкового органу №42 від 20 вересня 2016 року є незаконним та необґрунтованим.
Оскільки законом і статутом профспілки передбачено виключно добровільнийвступ до профспілки та добровільністьсплати членських внесків, то відсутня можливість автоматичного поновлення членства та автоматичного відрахування внесків. Оскільки виявленням такої добровільності в об'єднані громадян є заява, то ОСОБА_4 з метою забезпечення його право на вступ до членів профспілки було запропоновано написати відповідну заяву для поновлення в членстві у профспілці, від написання якої останній відмовився.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що несплата членських внесків протягом 6 місяців відбулась з поважних причин, якими на думку суду, є звільнення особи з роботи та втрати ним заробітку. Разом з тим, судом не з'ясовано чи подавав після звільнення з роботи ОСОБА_4 будь-які заяви до профспілки про бажання зберегти членство у профспілці, чи зменшення розмірів сплати членських внесків через відсутність заробітку неможливість сплати ним членських внесків у повній сумі.
На засіданні від 16 вересня 2016 року, яке оформлено протоколом № 41 ОСОБА_4 було запропоновано написати заяву про вступ до профспілки, та можливість з цього дня його рахувати як члена профспілки. Однак він добровільно цього не зробив, що свідчить про відсутність його волі на вступ до первинної профспілки, після цього й відбулось засідання від 20 вересня 2016 року, яке оформлено протоколом № 42, яким тільки й зафіксовано сам факт неперебування ОСОБА_4 у профспілці, а не його виключення з неї.
Відповідно до пункту 2.2. статуту профспілки визначено, що прийняття в члени профспілки здійснюється в індивідуальному порядку за особистою заявою осіб.
З огляду на вказане після припинення трудових відносин з підприємством при бажанні подальшого членства в профспілці ОСОБА_4 мав би повторно подати заяву про вступ до профспілки та дотримуватись статуту, сплачуючи членські внески. Таким чином ОСОБА_4 вибув із профспілки.
Дійсно пунктом 2.6. статуту передбачено, випадки збереження членства у профспілці, однак зі змісту та переліку осіб за якими зберігається членство профспілки не передбачено осіб, які були звільненні з ініціативи адміністрації.
Також статутом не передбачено автоматичного поновлення у членстві осіб, яких було поновлено на роботі за рішенням суду, вказане відповідає принципу добровільності як вступу до профспілки так і виходу з неї.
Таким чином, членство ОСОБА_4 припинилось після несплати ним внесків протягом 6 місяців.
Зі змісту протоколу № 42 від 20 вересня 2016 року, який безпідставно скасовано судом першої інстанції, вбачається саме у зв'язку з не написанням ОСОБА_4 заяви про вступ та у зв'язку з несплатою ним після звільнення членських внеск