Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа №306/1966/16-ц
провадження №61-42284св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Сімоненко В.М., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивача - ОСОБА_5,
відповідачі: Родниківська сільська рада Свалявського району Закарпатської області, ОСОБА_6,
особа, яка не брала участі у розгляді справи, зверталась з апеляційною скаргою - ОСОБА_7,
представник - ОСОБА_8,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Закарпатської області від 11 липня 2018 року у складі колегії суддів: Мацунича М.В., Куштана Б. П., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Родниківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області (далі - Родниківська сільська рада), ОСОБА_6, у якому просив скасувати: свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29 листопада 2007 року на житловий будинок АДРЕСА_1 і рішення Родниківської сільської ради від 16 листопада 2007 року; визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником будинку
АДРЕСА_1, в якому він проживає разом зі своєю онукою ОСОБА_6
Указував, що у зв'язку з переоформленням ОСОБА_6 будинку на свої ім'я, позивач не може зробити заповітне розпорядження на зазначений будинок користь своєї дочки.
Зазначав, що будинок знаходиться на земельній ділянці, що належить йому на праві власності, згоди на переоформлення будинку за ОСОБА_6 позивач не давав, щодо видачі Родниківською сільською радою свідоцтва про право власності на будинок ОСОБА_6 позивач не був повідмолений, а тому, він вважає, що його неправомірно позбавлено права власності на майно та прав розпоряджатися будинком на свій розсуд
Рішенням Свалявського районного суду від 23 листопада 2016 року у складі судді Жиганської Н. М. позов задоволено.
Скасовано рішення Родниківської сільської ради від 16 листопада 2007 року про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 листопада 2007 року на житловий будинок АДРЕСА_1.
Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29 листопада 2007 року на житловий будинок АДРЕСА_1, видане Родниківською сільською радою ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету від 16 листопада 2007 року.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог. Місцевий суд указав, що ОСОБА_4 є власником будинку і земельної ділянки, будинок побудовано з 1974 року (на той час вік відповідача ОСОБА_6 становив 11 років), іншого способу визнати недійсними та нечинними дії Родниківської сільської ради та ОСОБА_4 у позивача, крім судового - немає.
ОСОБА_7, особа яка не брала участі в справі, оскаржив рішення в апеляційному порядку.
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 11 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позов пред'явлено до неналежних відповідачів. Апеляційний суд урахував доводи апеляційної скарги про те, спірний житловий будинок був набутий ОСОБА_6 у власність під час перебування у шлюбі ОСОБА_7, тому останній мав бути залучений до участі в розгляді справі як належний співвідповідач, так як таким рішенням суду зачіпаються його майнові права на житловий будинок
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд не врахував той факт, що з 1970 року по 2002 рік позивач був головою дворогосподарства АДРЕСА_1, тобто фактично рахувався власником майна до отримання онукою дозвільних документів, які ним оспорені. Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_7, при цьому не врахував, що останні не надав доказів на підтвердження того, що він приймав участь у будівництві будинку. Крім того, поза увагою суду залишилось те, що зважаючи на похилий вік позивача, відповідач за участю представників сільської ради переоформила будинок позивача на своє ім'я не провівши при цьому жодних будівельних робіт.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішува