Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа №640/18452/16-ц
провадження №61-41012св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Сімоненко В.М., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2018 року у складі судді Золотарьова Л. І. та постанову апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Котелевець А. В.,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1.
Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником вищевказаної квартири. Відповідач постійно проживає у спірній квартирі та перешкоджає новому власнику у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою. Після набуття позивачем у власність спірної квартири, відповідач втратила право користування квартирою. Такі дії відповідача спричиняють йому прямі та опосередковані збитки, які призводять до втрати вигоди.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 лютого
2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2018 року,у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що спірна квартира є предметом іпотеки, придбана не за кредитні кошти та є єдиним житлом відповідача, тому до спірних правовідносин повинні бути застосовані положення частини 2 статті 109 ЖК УРСР та статті 40 Закону України «Про іпотеку», оскільки зазначеною нормою ЖК УРСР регламентовано право користування житловим приміщенням колишнього власника при зверненні на нього стягнення по іпотечному договору та порядок виселення з нього.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди неправомірно залишили проживати відповідача у належній позивачу квартирі, чим позбавили останнього користуватись належним йому майном у повному обсязі. Не врахували, що ОСОБА_4 не бажає проживати у разом із відповідачем ОСОБА_5, з якою його не пов'язують жодні родинні, сімейні чи дружні відносини або досягнуті між ними цивільно-правові зобов'язання.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди встановили, що за умовами нотаріально посвідченого договору позики від 15 травня 2009 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 остання отримала в борг 22 100 доларів США на умовах, визначених договором.
Виконання умов договору позики забезпечено договором іпотеки, укладеним того ж дня між тими самими сторонами, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передала ОСОБА_6 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, житловою площею
17,1 кв. м, загальною площею 34,8 кв. м, яка їй належить на підставі договору купівлі-продажу квартири від 24 березня 2004 року.
У пункті 5 іпотечного договору сторони погодили, що іпотечне майно залишається у користуванн