Постанова
Іменем України
01 березня 2019 року
м. Київ
справа № 127/27440/17
провадження № 61-46083 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Сорочинська Ірина Георгіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 13 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Берегового О.Ю. та (головуючий) МарчукВ. С.,
ВСТАНОВИВ :
У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулась з позовом про усунення від права на спадкування ОСОБА_5
На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_8, після смерті якого відкрилась спадщина на майно: квартиру АДРЕСА_1.
Разом із покійним чоловіком вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство та постійно проживали в АДРЕСА_1. За вказаною адресою вона зареєструвала місце свого проживання лише 2014 року.
Зазначена вище квартира належала ОСОБА_8 на праві приватної власності набутої в порядку безоплатної приватизації державного житлового фонду.
Після смерті її чоловіка окрім неї спадкоємцем першої черги за законом є син померлого - ОСОБА_5.
Оскільки відповідач ОСОБА_5 ухилявся від надання допомоги своєму батьку, який внаслідок хвороби та віку перебував у безпорадному стані, просила усунути ОСОБА_5 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що ухилення відповідача ОСОБА_5 від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_8, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані не встановлено та не доведено позивачкою.
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 13 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення суду першої інстанції залишено без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вказані доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 правильність висновків суду не спростовують. Всі докази були враховані судом при ухваленні оскаржуваного рішення та суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_8 перебував у безпорадному стані, а відповідач ОСОБА_5 ухилявся від надання допомоги батькові, як особі, яка перебувала у безпорадному стані.
22 жовтня 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 13 вересня 2018 року, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було досліджено всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме те, що померлий ОСОБА_8 був хворий та перебував в безпорадному стані, а відповідач ухилявся від надання допомоги батькові. Такі обставини на думку скаржниці не буливстановлені судами. Висновки судів попередніх інстанцій не відповідають матеріалам справи, що призвело до прийняття на її думку незаконних рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано з Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу № 127/27440/17.
13 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_5 на касаційну скаргу ОСОБА_4, в якому відповідач посилався на необґрунтованість та безпідставність доводів викладених у касаційній скарзі. Вважає, що такі доводи є аналогічними доводам апеляційної скарги ОСОБА_4, які були досліджені та оцінені в суді апеляційної інстанції та просив у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 відмовити, а судові рішення залишити без змін.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд у складі колегії суддів вважає, що судові рішення судів першої та апе