Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 159/1571/16-ц
провадження № 61-35891св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: міський голова м. Ковеля Волинської області Кіндер Олег Олексійович, виконавчий комітет Ковельської міської ради Волинської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу міського голови м. Ковеля Волинської області Кіндера Олега Олексійовича на рішення апеляційного суду Волинської області від 22 лютого 2017 року, у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Грушицького А. І., Федонюк С. Ю.,
ВСТАНОВИВ :
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до міського голови м. Ковеля Волинської області Кіндера О. О. про стягнення моральної шкоди.
Зазначав, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 рок визнано протиправними дії міського голови щодо непідписання та невидачі прийнятого на засіданні виконкому 08 листопада 2012 року рішення «Про оформлення права власності на господарську споруду» за ОСОБА_4 У даній постанові, на підставі досліджених наявних у справі доказів, апеляційним судом установлено, що затвердження проекту вказаного рішення було визначено одним з питань порядку денного засідання виконкому за № 38. За відсутності інших пропозицій, виконкомом вирішено оформити право власності на господарську споруду (А-2) по АДРЕСА_1 Натомість міським головою до Волинського БТІ направлено лист із зазначенням того, що правових підстав для розгляду питання ОСОБА_4 на засіданні виконкому не було.
ОСОБА_4, посилаючись на ту обставину, що наведеними протиправними діями міського голови його позбавлено права реалізувати своє конституційне право на власність, яке він був вимушений захищати в судовому порядку, що, зокрема, завдало йому моральних збитків. Звертаючись до суду, позивач просив відшкодувати спричинену йому моральну шкоду, яку ним оцінено у розмірі 80 000 грн.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області
від 04 жовтня 2016 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено виконавчий комітет Ковельської міської ради Волинської області.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2016 року, у складі судді Миронюка М. Г., у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що звертаючись до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій міського голови м. Ковеля, ОСОБА_4 не скористався визначеним КАС України правом заявити вимогу про відшкодування моральної шкоди. Наведене, а також ненадання позивачем жодного доказу в обґрунтування негативного впливу дій міського голови на стан його психічного здоров'я, не дають підстав для висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 22 лютого 2017 року рішення місцевого суду скасовано. Стягнуто з міського голови м. Ковеля Волинської області Кіндера О. О. в користь ОСОБА_4 5 000 грн за заподіяну моральну шкоду. В позові ОСОБА_4 до виконавчого комітету Ковельської міської ради про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що факт протиправності дій міського голови не потребує додаткового доказування, оскільки встановлений постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року, яка набрала законної сили. На підставі встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що такими діями посадової особи органу місцевого самоврядування позивачу завдано моральної шкоди, яка полягала у моральних переживаннях, викликаних неможливістю реалізувати своє право власності на господарську споруду у законний спосіб. Апеляційний суд дійшов висновку, що стягнута з відповідача моральна шкода в розмірі 5 000 грн відповідатиме вимогам розумності та справедливості.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зміст доводів касаційної скарги зводиться до посилань на недоведеність позивачем факту заподіяння йому моральних страждань саме діями міського голови, в яких відсутні ознаки складу кримінального правопорушення (злочину), а також на необґрунтованість розміру завданої йому моральної шкоди.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Інші учасники справинескористались своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 56 Конституції України, статей 1173, 1174 ЦК України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень незалежно від вини цих органів чи посадових осіб.
При цьому, частиною першою статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (частина п'ята статті 42 вказаного Закону).
Так, згідно з частиною першою статті 77 зазначеного Закону, шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень