ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/1031/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Укрнафтопродукт"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018р.
у складі колегії суддів: Є.Ю. Пономаренко - головуючий, М.А. Руденко, М.А. Дідиченко
та на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2018р.
суддя: Я. В. Маринченко
за позовом акціонерного товариства "Укрнафтопродукт"
до Міністерства фінансів України
про визнання укладеним договору
за участю представників учасників:
позивача: не з'явилися
відповідача: Гавриляко О.М.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Укрнафтопродукт" (далі - АТ "Укрнафтопродукт", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства фінансів України (далі - відповідач) про визнання укладеним з 28.12.1998р. договору про розрахунки за нафтопродукти, що надійшли сільгосптоваровиробникам під зустрічну поставку сільськогосподарської продукції до державних ресурсів №12/3-29-95-22-04/06.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Кабінету Міністрів України №957 від 27.06.1998р. постановлено Міністерству фінансів України укласти з позивачем угоду про проведення взаєморозрахунків, проте відповідачем не вжито відповідних дій для укладення зазначеної угоди. Крім того, рішенням Вищого арбітражного суду України від 17.12.1998р. у справі №8/59 зобов'язано Міністерство фінансів України укласти з позивачем угоду, в редакції доданій до вищевказаного рішення, яка мала бути укладена не пізніше 27.12.1998р., проте станом на момент подання даного позову відповідач не вчинив дій щодо укладення договору.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2018р. у справі №910/1031/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018р., у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що вимоги позивача про визнання укладеним з 28.12.1998р. договору про розрахунки за нафтопродукти, що надійшли сільгоспвиробникам під зустрічну поставку сільськогосподарської продукції до державних ресурсів, який було зобов'язано відповідача укласти з позивачем рішенням Вищого арбітражного суду України, фактично зводяться до примусового виконання вказаного рішення, у зв'язку із неналежним виконанням його відповідачем.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що такі вимоги не можуть бути задоволені судом, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється відповідними виконавчими органами.
Крім того, суд першої інстанції вказує, що з моменту прийняття Вищим арбітражним судом України рішення від 17.12.1998р. у справі №8/59, сторонами не вчинялося заходів для укладення спірного договору.
Також, судом першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, залишено без розгляду заяву відповідача про застосування позовної давності, оскільки судом відмовлено позивачеві у задоволенні позову по суті.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, АТ "Укрнафтопродукт" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2018р., постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018р. у справі №910/1031/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача та визнати укладеним з 28.12.1998р. договір про розрахунки за нафтопродукти, що надійшли сільгоспвиробникам під зустрічну поставку сільськогосподарської продукції до державних ресурсів №12/3-29-95-22-04/06.
Скарга мотивована обов'язковістю укладення між позивачем і відповідачем договору про розрахунки за нафтопродукти, що надійшли сільгоспвиробникам під зустрічну поставку сільськогосподарської продукції до державних ресурсів, вказане не було прийнято судами до уваги, що призвело до позбавлення позивача права на справедливий судовий розгляд та захист його прав та інтересів.
Також позивач зазначає, що предметом даного позову є переддоговірний спір, який підлягає розгляду в судовому порядку.
Позивач наголошує на тому, що визнання договору укладеним саме з 28.12.1998р. призведе до поновлення порушених прав позивача, оскільки незважаючи на факт не укладення відповідачем договору, позивач на виконання постанов Кабінету Міністрів України: №957 "Про забезпечення акціонерною холдинговою компанією "Укрнафтопродукт" сільськогосподарських товаровиробників нафтопродуктами у 1998 році", №1747 "Про заходи щодо проведення розрахунків за отримані нафтопродукти Державною акціонерною компанією "Хліб України" від 05.11.1998р., здійснював поставку нафтопродуктів сільгосптоваровиробникам.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Міністерство фінансів України просить касаційну скаргу АТ "Укрнафтопродукт" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2018р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018р. у справі №910/1031/18 залишити без змін.
Відповідач вказує на те, що позивачем у касаційній скарзі не зазначено норми матеріального та/або процесуального права, які порушені судами попередніх інстанцій при прийнятті судових рішень, та в чому саме полягає таке порушення.
Крім того, відповідач погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що вимога позивача про визнання договору укладеним з 28.12.1998 року фактично спрямована на підміну виконання вже наявного судового рішення встановленням факту укладання договору з наведеної дати.
У відповіді на відзив АТ "Укрнафтопродукт" зазначає, що суди не розглянули позов по суті, оскільки не встановили, чи є договір про розрахунки за нафтопродукти, що надійшли сільгосптоваровиробникам під зустрічну поставку сільськогосподарської продукції до державних ресурсів №12/3-29-95-22-04/06 обов'язковим до виконання.
Також, позивач вказує, що ініційований позивачем позов ґрунтується, в першу чергу, на імперативних положеннях постанов Кабінету Міністрів України № 957, №1747, а рішення Вищого арбітражного суду України від 17.12.1998р. у справі №8/59 лише додатково встановлює обов'язок Міністерства фінансів України укласти з позивачем спірний договір на визначених умовах.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
Як встановлено судами попередніх інстанцій 27.06.1998р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №957, відповідно до якої:
- Акціонерній холдинговій компанії "Укрнафтопродукт" провести до 01.10.1998р. розрахунки з державним бюджетом на суму 28,3 млн. грн. за дизельне паливо, закуплене об'єднанням "Укрнафтопродукт" у рамках Гарантійної структурної угоди між Урядом України та Урядом США від 10.05.1995р., за умови поставки до 15.08.1998р. на цю суму через державну акціонерну компанію "Хліб України" світлих нафтопродуктів сільськогосподарським товаровиробникам.
- Акціонерній холдинговій компанії "Укрнафтопродукт" залишки дизельного палива станом на 01.01.1998р. в кількості 3996,5 тонни, закупленого у рамках Гарантійної угоди, поставити сільськогосподарським товаровиробникам через державну акціонерну компанію "Хліб України" на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.1998р. №77, отримані кошти в сумі 2,21 млн. грн. перерахувати в державний бюджет до 01.10.1998р.
- Міністерству фінансів укласти з акціонерною холдинговою компанією "Укрнафтопродукт" угоду про проведення взаєморозрахунків згідно з даною постановою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1998р. №1747 постановлено Міністерству фінансів переоформити заборгованість ДАК "Хліб України", її дочірніх та заготівельних підприємств перед акціонерною холдинговою компанією "Укрнафтопродукт" за поставлені нафтопродукти на суму 30,51 млн. грн. у заборгованість ДАК "Хліб України" перед державним бюджетом.
Рішенням Вищого арбітражного суду України від 17.12.1998р. у справі №8/59 за позов