ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
Київ
справа №819/3349/15
адміністративне провадження №К/9901/6344/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними матеріалами касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Дельта Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду, Банк відповідно) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року (судді Коваль Р.Й., Гуляк В.В., Судова-Хомюк Н.М.) у справі № 819/3349/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.
Вимоги обґрунтувала тим, що рішення Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, відсутні законні підстави для відмови їй у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та не включення її до реєстру вкладників.
Суди встановили, що 27 лютого 2015 року позивачка та Банк уклали договір № 020-19500-270215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США, за умовами якого сума вкладу складає 4000 доларів США та залучається строком з моменту зарахування вкладу на рахунок по 29 березня 2015 року включно під 5,5 процентів річних.
Згідно з наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 46559596 від 27 лютого 2015 року на вкладний (депозитний) рахунок позивачки зараховані кошти в розмірі 4000 доларів США.
Правління Національного банку України (далі - НБУ) постановою від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ віднесло Банк до категорії проблемних строком до 180 днів.
Цією постановою вирішено з дня її прийняття до кінця строку запровадити для банку обмеження, зокрема: здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валюти), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Банк наказом від 03 листопада 2014 року № 2650 з метою стабілізації діяльності банку запровадив з 04 листопада 2014 року ряд обмежень, серед іншого: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до 04 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
02 березня 2015 року Правління НБУ ухвалило постанову № 150 про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та визнало такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».
02 березня 2015 року виконавча дирекція Фонду ухвалила рішення № 51, відповідно до якого з 03 березня 2015 року розпочинається процедура виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено на 3 місяці з 03 березня по 02 червня 2015 року.
Згідно з наказом № 813, виданим тимчасовою адміністрацією Банку, у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями Банку нікчемних правочинів відповідно до частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ), а саме договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких надано у додатку № 1 до цього наказу, застосовуються наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ та перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього наказу.
Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частиною третьою статті 38 № 4452-VІ, за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку та перелік яких наведено у додатку № 4 наказу.
Відповідно до Додатку № 1 до вищезазначеного наказу включено договір № 020-19500-270215 від 27 лютого 2015 року, укладений між позивачкою та Банком.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02 жовтня 2015 року № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону № 4452-VІ, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам Банку за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.
Позивачка, вважаючи, що її протиправно не включили до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернулася до суду з цим позовом.
Тернопільській окружний адміністративний суд постановою від 02 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовив.
Як на підставу визнання договору нікчемним, цей суд послався на незаконність зарахування вкладу на рахунок позивача шляхом перерахування коштів з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи, що суперечить пункту 1.8 умов договору банківського вкладу від 27 лютого 2015 року № 020-19500-270215.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 червня 2016 року це рішення скасував та постановив нове про задоволення позовних вимог. Визнав протиправним і скасував наказ Уповноваженої особи Фонду від 16 вересня 2015 року № 813 в частині визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту) від 27 лютого 2015 року № 020-19500-270215, укладеного між Банком та ОСОБА_1 Зобов'язав Уповноважену особу Фонду надати Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) від 27 лютого 2015 року № 020-19500-270215.
Уповноважена особа не погодилася із рішеннями суду апеляційної інстанції і подала касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що відповідно до частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ правочини неплатоспроможного банку, вчинені (укладені) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації є нікчемними. Відтак зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Такі обставини підтверджують спрямованість мети на надання переваг окремим кредиторам прямо не встановлених для них внутрішнім положенням Банку.
Крім того, зарахування вкладу шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента суперечать ознакам публічного договору, а тому є нікчемним.
Твердить, що позивачка не вносила суму вкладу за договором, а тому немає підстав для включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріаль