ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа №718/2293/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21843/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мороз Л.Л.,
суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 718/2293/18
за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ПФУ в Чернівецькій області (правонаступник управління ПФУ)
на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 березня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Мізюка В.М. та
ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмишина В.М., суддів Бровицького О.А., Сушка О.О., -
ВСТАНОВИВ:
03 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати незаконною відмову управління ПФУ від 06 жовтня 2016 року № 3914-06 у призначенні їй пенсії за вислугу років;
- зобов'язати управління ПФУ призначити та виплачувати з 01 вересня 2016 року пенсію за вислугу років, як працівнику освіти з педагогічним стажем понад 25 років.
Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона працювала в Кіцманській музичній школі на посаді викладача класу скрипки і її загальний трудовий стаж на педагогічних посадах становить 34 роки 3 місяці 1 день, а спеціальний стаж роботи складає 26 років 8 місяців. Після звільнення з роботи 31 серпня 2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, однак отримала відмову, оскільки відповідач не визнає її спеціальний стаж на посаді викладача в період з 01 січня 1992 року по 31 серпня 2016 року. Вважає дану відмову протиправною та необґрунтованою, а тому просила позов задовольнити.
Кіцманський районний суд Чернівецької області постановою від 20 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що стаж роботи позивача на посаді викладача у музичній школі має зараховуватись до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років, передбачених пунктом «е» статті 55 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).
07 червня 2017 року ГУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що посада викладача, на якій працювала позивач не входить до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 (далі - Перелік № 909).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_1 в період з 01 вересня 1982 року по 21 березня 1983 року, з 29 серпня 1985 року по 01 вересня 2003 року, з 01 вересня 2004 року по 17 серпня 2006 року, з 15 березня 2007 року по 16 березня 2007 року та в період з 01 вересня 2010 року по 31 серпня 2016 року працювала в Кіцманській музичній школі імені В. Івасюка на посаді викладача по класу скрипки, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача та довідкою Кіцманської музичної школи ім. В. Івасюка № 17 від 15 вересня 2016 року, копії яких містяться в матеріалах адміністративної справи. Таким чином, стаж ОСОБА_1 на посаді викладача в музичній школі становить понад 26 років.
Після звільнення з роботи, 31 серпня 2016 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ та статті 21 Закону України від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» (далі - Закон № 1841-III).
Відповідач листом від 06 жовтня 2016 року за № 3914-06 відмовив позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що викладачі, які працюють у позашкільних навчальних закладах, Переліком № 909 не передбачені.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Переліком № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
За позицією судів попередніх інстанцій, дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року №397/21 (далі Доручення № 397/21) дію Переліку № 909 поширено і на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання без внесення змін до постанови.
Однак таке доручення було прийнято 06 січня 1995 року, тобто до внесення постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436 змін у Перелік № 909, редакцією якого не було окремо виділено позашкільні навчальні заклади і посади, робота на яких давала право на пенсію за вислугу років.
Таким чином, Доручення № 397/21 не поширює свою дію на Перелік № 909 (у редакції, чинній після внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436). Водночас, при внесенні змін у зазначений Перелік, зміст Доручення № 397/21 Кабінетом Міністрів України не був урахований.
Разом з цим, за приписами статті 28 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ «Про освіту» (далі - Закон № 1060-XII) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно зі статтею 29 Закону № 1060-XII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Статтею 1