ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
Київ
справа №754/2198/17
провадження №К/9901/21445/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Деснянського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України та примусового видворення,
за касаційною скаргою громадянина Республіки Бангладеш ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 17 лютого 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Панченко О.М., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Шурка О.І., суддів: Василенка Я.М., Степанюка А.Г.
І. Суть спору
1. У лютому 2017 року Деснянський районний відділ Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві звернувся до суду з позовом до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1, в якому просив, з урахуванням уточнених вимог:
1.1. затримати та помістити до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;
1.2. в подальшому видворити з території України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, грубо порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, оскільки заходиться на території України без наявних законних підстав та документів, які б надавали йому право законного перебування. Відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 203 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
2.2. Вважає, що грубе порушення позивачем законодавства та відсутність належних документів є підставою вважати, що позивач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення в країну походження або третю країні, тому наявні підстави для затримання і переміщення до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, та в подальшому видворення з території України.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 16 лютого 2017 року під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за дотриманням законодавства в міграційній сфері співробітниками Департаменту боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми Національної поліції України, спільно із працівниками Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві був виявлений громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, який знаходився в України без наявних законних підстав та документів, які б надавали право законного перебування його на території України.
4. За порушення правил перебування іноземців в Україні, 16 лютого 2016 року відносно громадянина Бангладеш ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 203 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
5. Деснянський районний суд м.Києва постановою від 17 лютого 2017 року позовні вимоги задовольнив.
6. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 квітня 2017 року постанову суду першої інстанції залишив без змін.
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позивач грубо порушив законодавство України, тому є обґрунтовані підстави вважати, що він і надалі буде ухилятись від виїзду з України, ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, тому наявні підстави для затримання і поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та подальшого видворення позивача з території України.
IV. Касаційне оскарження
8. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
9. Касаційну скаргу мотивує тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції не отримав матеріалів адміністративного позову, не мав перекладача, не отримав безоплатну правову допомогу, що є порушенням статей 16, частини третьої статті 106, статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. Крім того, зазначає, що суди дійшли необґрунтованого висновку та не надали належної оцінки тому, що відповідно до приписів статті 26 та статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців» обов'язковою передумовою для звернення до суду з позовом щодо примусового видворення є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення. Суди вирішуючи справу по суті, не встановили, що рішення про примусове повернення відносно відповідача центральними органами виконавчої влади не приймалось, тому підстави для винесення судом рішення про примусове видворення з території України, були відсутні.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
11. Частиною третьою статті 106 (в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції, далі - КАС України) визначено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
12. Частиною першою статті 107 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;
5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
13. Частиною другою статті 68 КАС України визначено, що перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням особи, яка бере участь у справі, або призначається з ініціативи суду. Суд забезпечує особі перекладача, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту.
14. Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
15. Статтею 41 КАС України визначено, що кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами. Підстави і порядок надання безоплатної правової допомоги визначаються законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
16. Частиною першою статті 183-7 КАС України визначено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
17. Частиною другою статті 183-7 КАС України визначено, що у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, адміністративний суд, визначений частиною першою цієї статті, за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти одне з таких рішень:
1) взяти особу на поруки підприємства, установи чи організації;
2) зобов'язати іноземця або особу без громадянства внести заставу;
3) затримати іноземця або особу без громадянства з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
18. Частиною першою статті 26 Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції, далі - Закон № 3773- VI), визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства п