ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
Київ
справа №819/1116/17
провадження №К/9901/3131/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 819/1116/17
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Мартиць О. І., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Улицького В. З., суддів: Гулида Р. М., Кузьмича С. М.
І. Суть спору
1. У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (далі - ПАТ "Тернопільгаз") звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просило:
1.1. скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 22 червня 2017 року ВП № 53831614;
1.2. зобов'язати відповідача подати органу казначейства подання про повернення з Державного бюджету 1220076,32 грн. перерахованих в рахунок погашення виконавчого збору, на депозитний рахунок відповідача;
1.3. зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити вимоги стягувача шляхом перерахування ПАТ "Укртрансгаз" фактично стягнутих 1220076,32 гривень.
2. Позов мотивований протиправністю оскаржуваної постанови як такої, що прийнята за умов ужиття позивачем усіх належних заходів задля виконання судового рішення.
2.1. Стверджує, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження ВП № 53831614 про примусове виконання наказу № 921/311/16-г/5, виданого 21 листопада 2016 року Господарським судом Тернопільської області про стягнення з позивача на користь ПАТ "Укртрансгаз" 80960211,04 грн. заборгованості за надані послуги з обслуговування обсягів природного газу та 206700,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору, яке закінчено у зв'язку із затвердженням судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. Водночас, до відкриття виконавчого провадження ВП № 53831614 було проведено часткове погашення заборгованості у розмірі 9960211,04 гривень.
2.2. Позивач наголошує, що в даному випадку примусового виконання рішення не відбулось, а відтак 22 червня 2017 року державним виконавцем безпідставно прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №53831614 у розмірі 5900593,68 грн. в порушення частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим ПАТ "Тернопільгаз" звернулось до суду з вимогою про її скасування.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25 жовтня 2016 року у справі № 921/311/16-г/5 стягнуто з ПАТ "Тернопільгаз" на користь ПАТ "Укртрансгаз" 80960211,04 грн. заборгованості за надані послуги з обслуговування обсягів природного газу та 206700,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору. На підставі наведеного рішення 21 листопада 2016 року Господарським судом Тернопільської області видано відповідний наказ.
4. 13 лютого 2017 року проведено часткове погашення заборгованості у розмірі 9960211,04 грн. відповідно до спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків та теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 66/УТГ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету від 10 лютого 2017 року, що підтверджується платіжним дорученням від 13 лютого 2017 року № 4.
5. Відповідно до акту звірки розрахунків між ПАТ "Укртрансгаз" та ПАТ "Тернопільгаз" станом на 31 березня 2017 року сальдо на користь ПАТ "Укртрансгаз" складає 76048490,37 гривень.
6. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 25 квітня 2017 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53831614 по примусовому виконанню наказу № 921/311/16-г/5, виданого 21 листопада 2016 року Господарським судом Тернопільської області.
7. Згідно з пунктом 3 наведеної постанови прийнято стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 8116691,10 гривень.
8. Також головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 14 червня 2017 року прийнято постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 53831614 у розмірі 405,02 гривень.
9. Відповідно до платіжних доручень від 23 червня 2017 року № 3017 та № 3018 держаним виконавцем примусово з рахунків боржника стягнуто кошти у розмірі 1220076,32 грн. в рахунок погашення виконавчого збору та у розмірі 405,20 грн. в рахунок погашення витрат на проведення виконавчих дій.
10. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2017 року у справі № 921/311/16-г/5 затверджено мирову угоду № 170600117, укладену 02 червня 2017 року між ПАТ "Укртрансгаз" та ПАТ "Тернопільгаз" в процесі виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 25 жовтня 2016 року.
11. В подальшому головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову від 22 червня 2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 53831614.
12. Разом з цим 22 червня 2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 53831614 у розмірі 5900593,68 гривень.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
13. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, позов задоволено.
13.1. Визнано протиправною та скасовано постанову від 22 червня 2017 року ВП № 53831614 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з ПАТ "Тернопільгаз" виконавчого збору у розмірі 5900593,68 гривень.
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки примусового виконання рішення фактично не відбулось, сума з боржника стягнута не була, між стягувачем та боржником погоджено умови щодо погашення заборгованості за умов, встановлених мировою угодою, а тому відсутні правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.
15. Зазначена позиція була підтримана і Львівським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
IV. Касаційне оскарження
16. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
17. Свою касаційну скаргу мотивує неврахуванням судами попередніх інстанцій, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження було зазначено про стягнення виконавчого збору, що свідчить про обізнаність боржника з обов'язком щодо необхідності його сплати.
18. Водночас, у запереченні на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
19. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
20. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
25. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Закон № 1404-VІІІ).
26. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативн