ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
Київ
справа №766/11623/16-а
провадження №К/9901/21900/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 766/11623/16-а
за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 роти батальйону Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції лейтенанта Кленіна Андрія Олександровича, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Кравченка К. В., суддів: Лук'янчук О. В., Градовського Ю. М.
І. Суть спору
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 4 роти батальйону Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції лейтенанта Кленіна Андрія Олександровича (далі - інспектор), за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у м. Херсоні ДПП), про визнання дій незаконними, скасування постанови серії ДР № 152192 від 24 вересня 2016 року та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю у діях позивача складу правопорушення.
2. В мотивування позову позивач зазначає, що 24 вересня 2016 року він, керуючи автомобілем "Chevrolet Lacetti NF 19B", реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку на Привокзальній площі в місті Херсоні.
2.1. Водночас працівник поліції зауважив, що позивач здійснив зупинку у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки розмежувальної полоси менше 3 метрів, а тому порушив підпункт "д" пункту 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху). Крім того, в ході проведення перевірки документів, працівник поліції дійшов висновку про керування позивачем транспортного засобу без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та, відповідно, прийняв постанову серії ДР № 152192, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП, що полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має при собі поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
2.2. Позивач стверджує, що він не порушував Правила дорожнього руху, а відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано жодних доказів, на підтвердження нібито вчиненого позивачем правопорушення.
2.3. Позивач зазначає про необґрунтованість висновку щодо відсутності у нього полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
2.4. Вважаючи, що інспектором порушено права позивача, передбачені статтею 286 КУпАП, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про скасування постанови серії ДР № 152192 від 24 вересня 2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 24 вересня 2016 року о 10 годині 40 хвилин під час патрулювання по вул. Ушакова, 91 (Привокзальна площа), поліцейськими було виявлено автомобіль "Chevrolet Lacetti NF 19B", реєстраційний номер НОМЕР_1, водій якого здійснив зупинку на перехресті дороги, чим порушив підпункт "ґ" пункту 15.9 Правил дорожнього руху.
4. Виявивши правопорушення, інспектор поліції підійшов до водія вищевказаного транспортного засобу та, представившись, попросив позивача пред'явити відповідні документи на транспортний засіб як того вимагає стаття 16 Закону України "Про дорожній рух" та стаття 32 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки позивачем порушено підпункт "ґ" пункту 15.9 Правил дорожнього руху. Під час перевірки наданих документів інспектором встановлена відсутність у позивача полісу (сертифікату) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за що згідно з частиною першою статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
5. Таким чином інспектором Кленіним А. О. прийнято постанову серії ДР № 152192 від 24 вересня 2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, що полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має при собі поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 13 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.
6.1. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ДР №152192 від 24 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП із застосуванням до останнього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень.
6.2. В решті позову - відмовлено.
7. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року скасовано постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 13 грудня 2016 року та прийнято нову, якою в позові відмовлено.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів щодо правомірності прийнятого ним рішення, а наданий УПП у м. Херсоні ДПП відеозапис з нагрудної відеокамери патрульного поліцейського не містить фіксації адміністративного правопорушення.
9. Одеський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку про правомірність оскаржуваної постанови, оскільки відеозаписом (файл 20160924190159000706) з нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, вбачається, що позивач своє правопорушення не заперечував, і щодо відсутності полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів працівникам поліції відповів, що його із собою у нього немає, адже поліс знаходиться на роботі.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його рішення, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судом порушено принцип доступу до правосуддя внаслідок неповідомлення позивача про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, що унеможливило встановлення судом фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
12. Водночас, представник УПП у м. Херсоні ДПП у відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
18.1. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
20. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
21. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
22. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України