ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 826/27585/15
адміністративне провадження № К/9901/62093/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/27585/15
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Дельта Банк» про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії;
за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Скочок Т. О.) від 18 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Горяйнов А. М., Кузьмишина О. М., Пилипенко О. Є.) від 07 вересня 2018 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), третя особа - ПАТ «Дельта Банк», в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на виплату коштів за вкладами під час тимчасової адміністрації, за договором банківського вкладу, які отримують відшкодування коштів в межах гарантованої суми;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. провести дії щодо включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за строковим договором банківського вкладу, що знаходиться на рахунках у банку, та подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що уповноваженою особою безпідставно не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк».
3. 06 листопада 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва у судовому засіданні залучив до участі у справі в якості третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року, задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на виплату коштів за вкладами під час тимчасової адміністрації за договором банківського вкладу, які отримують відшкодування коштів в межах гарантованої суми.
Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_2, відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Присуджено здійснені ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати у розмірі 974,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 21 вересня 2018 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії зазначеної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
7. Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання уповноваженої особи про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року у цій справі.
8. 11 жовтня 2018 року до Верховного Суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких третя особа просить задовольнити касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк».
9. Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 345 КАС України.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях № НОМЕР_2, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 200000,00 грн. на строк по 18 серпня 2015 року включно, із виплатою процентів.
11. Також позивач та Банк підписали додаткову угоду № 1 від 19 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_2, згідно якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента.
12. Згідно з платіжним дорученням № 46165537 від 19 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 200000,00 грн. були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача № НОМЕР_1 з рахунку ОСОБА_5.
13. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.
14. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № НОМЕР_2, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
15. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
16. У зв'язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
17. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення уповноваженої особи, оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813, в частині визнання нікчемним договору від 19 лютого 2015 року № НОМЕР_2, не підтверджує про надання переваг, не встановлених законом, окремим кредиторам банку перед іншими кредиторами у зв'язку із зарахуванням грошових коштів на вкладний рахунок позивача, оскільки положення ст. 1058 Цивільного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», п. 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, передбачають можливість зарахування коштів на вкладний рахунок фізичної особи іншими особами.
19. Також, суди попередніх інстанцій зазначили, що уповноваженою особою не доведено, що договір банківського вкладу з позивачем збільшив обсяг гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми грошових коштів, укладені у період дії обмежень, встановлених постановою Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», а тому з укладенням таких договорів було завдано шкоди державі, оскільки відповідно до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для ПАТ «Дельта Банк» обмеження.
20. Крім того, суди зазначили, що відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. У випадку, якщо правочин порушує публічний порядок, він є нікчемним у відповідності до вимог ст. 228 Цивільного кодексу України. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявн