ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2019 року
Київ
справа №423/2828/16-а
адміністративне провадження №К/9901/32209/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області у складі судді Мазура М.В., від 12 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Василенко Л.А., Ханової Р.Ф. від 13 червня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи позивача на шахті «Пролетарська» виробничого об'єднання «Стахановвугілля».
Позов обґрунтовано тим, що в трудовій книжці позивача містяться записи про роботу за спірні періоди часу на посадах, які відповідають Списку № 1, відповідач неправомірно відмовив зарахувати в пільговий стаж позивача періоди його роботи на шахті «Пролетарська» виробничого об'єднання «Стахановвугілля» з 27 лютого 1985 року по 25 березня 1998 року та з 21 липня 1998 року по 31 січня 2000 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 12 травня року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком, якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості для встановлення періоду, характеру роботи позивача, а уточнюючі довідки необхідні лише у випадку відсутності цих даних. Відтак, відповідачем безпідставно не включено до пільгового стажу позивача спірні періоди його роботи. На день подання заяви позивача про призначення пенсії його пільговий стаж дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому рішення пенсійного органу є протиправним, а пенсія на пільгових умовах є такою, що підлягає призначенню. При цьому суди вказали на те, що позивач не може бути позбавлений свого права на призначення пенсії, у зв'язку з неможливістю пенсійного органу виконати свої дискреційні повноваження щодо проведення перевірки товариства, на якому працював позивач.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 12 травня 2017 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 22 червня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 423/2828/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 22 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 19 лютого 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 12 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі № 423/2828/16-а.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07 червня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
До заяви, на підтвердження свого трудового стажу позивач надав Управлінню Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області трудову книжку, відповідно до якої загальний стаж позивача складає 25 років 0 місяців 26 днів, довідку ДП «Луганськвугілля» від 12 лютого 2014 року № 67, яка уточнює особливий характер роботи та умови праці на шахті «Пролетарська» з 27 лютого 1985 року по 25 березня 1996 року на посаді підземного гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем. Крім того надано виписку з наказу за результатами атестації робочих місць з умов праці по шахті «Пролетарська» № 255 від 15 травня 1995 року, за результатами атестації робочих місць з умов праці якої, підтверджено право на пенсію підземних гірничих по ремонту гірничих виробок на пільгових умовах відповідно до Списку №1.
17 червня 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області відмовлено позивачу в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, оскільки підприємство на якому працював позивач знаходиться на території, яка не контролюється українською владою, органи виконавчої влади тимчасово не здійснюють свої повноважень на цій території і не мають доступу до архівів установ і підприємств. Як вбачається з цього рішення, відповідач зарахував позивачу до загального стажу роботи 25 років 0 місяців 26 днів і до пільгового стажу - 0 років 05 місяців 10 днів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення відбувається відповідно до списків на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, виданих підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість упродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Натомість, в Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області відсутні підстави для врахування довідок, що уточнюють характер роботи, виданих ДП «Луганськвугілля» для призначення позивачу пенсії відповідно до пункту «а» статті 13, оскільки шахта «Пролетарська» зареєстрована на території, яка непідконтрольна українській владі.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів Ук