ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 818/26/18
провадження № К/9901/50171/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 818/26/18
за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сумського окружного адміністративного суду (суддя Соп'яненко О. В.) від 12 лютого 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Бондара В. О., Кононенко З. О., Калитки О. М.) від 18 квітня 2018 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у встановленні ОСОБА_2 статусу інваліда війни з видачею посвідчення інваліда війни;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради встановити ОСОБА_2 статус інваліда війни з видачею посвідчення інваліда війни.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи. Позивач вказує, що у період з 27 квітня 1986 року по 01 вересня 1987 року він у складі невоєнізованого формування цивільної оборони виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
На думку позивача, оскільки він став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, він має право на встановлення статусу інваліда війни та видачу відповідного посвідчення, у встановленні та наданні яких відповідач протиправно відмовив.
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 07 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
6. 13 червня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на касаційну скаргу, в якому останній просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Позивач також являється інвалідом ІІ групи безстроково, причина інвалідності професійне захворювання, пов'язане з роботою на Чорнобильській АЕС.
9. Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_2 в період з 01 липня 1977 року по 01 вересня 1987 року працював на різних посадах на Чорнобильській АЕС. З грудня 1984 року і до моменту звільнення обіймав посаду електромонтера по ремонту електрообладнання електроцеху.
10. У період з 27 квітня 1986 року по 01 вересня 1987 року ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
11. 27 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою про надання її статусу інваліда війни, з видачею відповідного посвідчення інваліда війни на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ).
12. Листом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради 08 грудня 2017 року № Ш-1429/1206-35 позивачеві повідомлено, що для надання йому статусу інваліда війни, необхідно подати розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) штабу цивільної оборони щодо залучення його до формувань Цивільної оборони та відомості про роботу, яку позивач виконував під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони.
13. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що обов'язковими умовами, за яких особу можна віднести до інвалідів війни згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ є наявність у особи інвалідності, наявність доказів залучення такої особи до складу саме формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
15. Водночас, надані позивачем документи не підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони, що є обов'язковою передумовою для встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення для даної категорії осіб, а тому підстави для поширення на позивача дії п. 9 ст. 7 Закону № 3551-XII відсутні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі скаржник вказує, що жодний нормативний документ з питань цивільної оборони не містить однозначної вимоги щодо обов'язковості видання розпорядчого документа про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.
17. На переконання скаржника, висновки судів попередніх інстанцій про необхідність підтвердження розпорядчим документом його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони, не ґрунтуються на нормах законодавства.
18. Скаржник зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що наданий ним маршрутний лист не містить беззаперечних доказів виконання ним робіт в складі формувань цивільної оборони, не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, скаржник вказує, що роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виконувались ним в складі створеного формування цивільної оборони команди по відновленню електротехнічного обладнання.
19. Також скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції порушене його право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
21. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
22. Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
23. Колегія судд