ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2019 року
Київ
справа №266/3210/16-а
адміністративне провадження №К/9901/29410/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриців М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сухарська М.Г. від 01 березня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області, у якому просив:
- визнати протиправними (незаконними) дії щодо незастосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013 - 2015 роки (застосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2010 рік);
- зобов'язати врахувати при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2013 - 2015 роки, з 7 квітня 2016 року;
- зобов'язати здійснити перерахунок пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2013 - 2015 роки, з 7 квітня 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача у призначенні йому пенсії за віком з посиланням на те, що він вже отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), тобто використав своє право на призначення пенсії, є незаконно. Вказані дії відповідача вважає неправомірними, так як Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначені види пенсій, перелік яких є остаточним та розширеному тлумаченню не підлягає. В цьому переліку немає такого виду пенсії як пенсія за вислугу років. Таким чином, при досягненні громадянином пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058-IV, у разі звернення за призначенням пенсії за віком, слід враховувати, що за нормами Закону № 1058-IV таке звернення є первинним, а тому не підлягають застосування положення статті 45 вказаного Закону.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із неправомірності застосування відповідачем до спірних правовідносин норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, оскільки позивач звернулася до відповідача за призначенням пенсії за віком вперше, а тому, відповідач при обчисленні пенсії повинен був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як передбачено статтею 40 Закону № 1058-IV.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області задоволено, постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 грудня 2016 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивач отримував пенсію за вислугу років, порядок призначення якої визначений Законом № 1058, та звернувся до відповідача з заявою про переведення на пенсію за віком, яка не передбачає інший порядок призначення пенсії, відтак, відповідачем правомірно було застосовано до спірних правовідносин положення частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і залишити в силі постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 грудня 2016 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 20 березня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 266/3210/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 20 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 266/3210/16-а) та призначив її до розгляду ухвалою від 27 лютого 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 28 лютого 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 18 квітня 2011 року до 07 квітня 2016 року позивач отримував пенсію за вислугу років, відповідно до статті 55 Закону № 1788-ХІІ (механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах).
03 квітня 2016 року позивачу виповнилось 60 років, а 07 квітня 2016 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецькій області із відповідною заявою про припинення виплати йому пенсії за вислугу років, відповідно до Закону № 1788-ХІІ, та призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Проте, при призначенні йому пенсії за віком, відповідачем було використано схему нарахування, яка застосовується при перерахунку раніше призначеної пенсії з посиланням на те, що раніше він отримував пенсію за вислугу років, яку йому було призначено у відповідності до Закону № 1788-ХІІ.
02 липня 2016 року позивач звернувся заявою до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецькій області із вимогою про перерахунок пенсії та нарахування йому пенсії відповідно до Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2013-2015 роки.
Листом відповідача від 25 липня 2016 року № 10389/04 у перерахунку пенсії йому було відмовлено, зазначивши, що так як позивачем у 2011 році вже використане право на призначення пенсії за вислугу років, то його заява від 07 квітня 2016 року про призначення йому пенсії за віком не може бути розглянута як первинне звернення за призначенням пенсії.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у нарахування йому пенсії відповідно до Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2013-2015 роки протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Позивач наголошує, що йому було здійснено не перерахунок, не перехід з одного виду пенсії на інший за нормами Закону № 1058-IV, а перше призначення нового виду пенсії. Тому відповідач повинен враховувати положення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, а саме для визначення розміру пенсії враховувати середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Від Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року не відповідає, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадя