Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 р.
м. Київ
Справа №177/1519/17
Провадження № 51-6356 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Бражника М. В.,
за участю:
прокурора Руденко О. П.,
засудженого ОСОБА_2
захисника Вернера М. А.,
потерпілої ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040450000535 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Грузьке Криворізькийрайон Дніпропетровська область зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2017 року ОСОБА_2 засуджено: за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Вирішено питання процесуальних витрат і речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2018 року вирок щодо ОСОБА_2 змінено.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2визнано винуватим і засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
01 липня 2017 року, приблизно о 03.45 год., в Криворізькому районі, Дніпропетровської області ОСОБА_2 достовірно знаючи, що не має посвідчення на право керування транспортним засобом, в порушення п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по сухому покриттю проїжджої частини автодороги С040502 «Валове - Христофорівка», в напрямку смт Хритофорівка зі сторони с. Софіївка (Валове) Криворізького району, перевозячи ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8
Продовжуючи рух у вказаному напрямку, ОСОБА_2 не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості, яка б надавала йому можливість безпечно керувати автомобілем, чим порушив вимоги пунктів 1.5., 2.3. б) та 12.1. Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини та здійснив наїзд на дерево. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 - тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_2 і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України, та призначено засудженому покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим через м'якість. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Руденко О. П. просила касаційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_2, його захисник Вернер М. А. заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Потерпіла ОСОБА_4 просить ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без зміни, та не позбавляти волі засудженого ОСОБА_2, оскільки останнім повністю відшкодовано шкоду і будь-яких претензій до нього не має.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати