Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 640/19962/15-ц
провадження № 61-19689св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,
третя особа - Державна служба фінансового моніторингу України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2016 року у складі судді Чередник В. Є. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 06 березня 2017 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Бровченка І. О., Малінської С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» (далі - АТ «Укрексімбанк») у м. Харкові, третя особа ? Державна служба фінансового моніторингу України (далі - ДСФМ України), про захист прав споживачів та визнання дій незаконними.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до договору банківського рахунку від 28 серпня 2015 року № 208 йому відкритий поточний рахунок НОМЕР_1. 05 листопада 2015 року ним ініційовано декілька платіжних доручень зі свого рахунку на загальну суму грошових коштів у розмірі 562 003,00 грн за допомогою інтернет-банкінгу. Проте із 05 листопада 2015 року його платежі банком не виконані.
Позивач зазначав, що у відповідача відсутні законні підстави приймати рішення про зупинення видаткових операцій на поточному рахунку позивача як у період із 05 листопада по 17 грудня 2015 року, так і у період із 21 грудня 2015 року по 02 лютого 2016 року, у зв'язку із чим відповідач обмежив його право на розпорядження власними грошовими коштами, які знаходилися на рахунку.
Із урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд визнати дії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові із блокування поточного рахунку НОМЕР_1, що відкритий на його ім'я, у періоди із 05 листопада по 17 грудня 2015 року та із 21 грудня 2015 року по 02 лютого 2016 року ? незаконними.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2016 року позов задоволено. Визнано дії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові із блокування поточного рахунку НОМЕР_1, що відкритий на ім'я ОСОБА_1 у періоди із 05 листопада по 17 грудня 2015 року та із 21 грудня 2015 року по 02 лютого 2016 року незаконними.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав, а також мотивованих підозр у ДСФМ України для прийняття рішення про зупинення видаткових фінансових операцій за рахунком позивача у періоди із05 листопада по 17 грудня 2015 року та із 21 грудня 2015 року по 02 лютого 2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 06 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові відхилено. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2016 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначав, що у зв'язку із незаконними діями відповідача позивач у порушення положень статей 1066, 1068, 1074 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) був протиправно позбавлений права доступу до власних коштів та вільного розпорядження ними.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У квітні 2017 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 06 березня 2017 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що обмеження, встановлені позивачеві у проведенні видаткових фінансових операцій за його рахунком, є такими, що зумовлені вимогами чинного законодавства України та направлені на недопущення використання послуг банку у схемах легалізації доходів. Підставою для вчинення відповідачем дій щодо зупинення видаткових фінансових операцій за рахунок позивача була невідповідність фінансових операцій фінансовому стану клієнта. Подальше зупинення видаткових фінансових операцій за рахунком позивача банком здійснювалося у порядку забезпечення виконання відповідних рішень спеціально уповноваженого органу.
У травні 2017 року від Державної служби фінансового моніторингу України надійшли пояснення на касаційну скаргу, у яких зазначено, що суди при вирішенні спору не врахували вимог статті 1074 ЦК України, статей 6, 17, 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон). ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові, зупиняючи видаткові фінансові операції на рахунку позивача, діяв відповідно до вимог статті 6 Закону.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувана цивільна справа та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що 28 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові укладений договір банківського рахунку № 208. На підставі укладеного договору позивачеві відкритий поточний рахунок фізичної особи НОМЕР_1.
05 листопада 2015 року ОСОБА_1 ініціював 12 платіжних доручень №№ 105?116, кожне із яких у розмірі 50 000,00 грн номіналом, а платіжне доручення № 116 на суму 12 003,00 грн, зі свого поточного рахунку фізичної особи НОМЕР_1 на загальну суму грошових коштів у розмірі 562 003,00 грн за допомогою інтернет-банкінгу.
Вказані платіжні доручення не виконані філією банку на підставі статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон)про що позивачу повідомлено листами від 17 листопада 2015 року № 068-09/4450 та від 18 листопада 2015 року № 068-09/4459. У вказаних листах зазначено, що рух коштів на рахунку НОМЕР_1 буде поновлено відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону.
Рішенням ДСФМ України від 06 листопада 2015 року № 2948-РЗ/2015 зобов'язано відповідача зупинити проведення видаткових операцій за рахунком НОМЕР_1 строком на 5 робочих днів ? із 06 по 12 листопада 2015 року.
Рішенням ДСФМ України від 12 листопада 2015 року № 2984-РЗ/2015 зобов'язано відповідача продовжити зупинення проведення видаткових операцій за рахунком НОМЕР_1 строком на 25 робочих днів ? із 13 листопада по 17 грудня 2015 року.
Рішеннями ДСФМ України від 22 грудня 2015 року № 3258-РЗ/2015, № 3257-РЗ/2015, № 3255-РЗ/2015, № 3253-РЗ/2015, № 3252-РЗ/2015, № 3251-РЗ/2015, № 3241-РЗ/2015, № 3237-РЗ/2015, № 3235-РЗ/2015, № 3233-РЗ/2015, № 3232-РЗ/2015, № 3230-РЗ/2015 зобов'язано відповідача продовжити зупинення фінансових операцій, внесених до реєстру 21 грудня 2015 року за №№ 8906, 8910, 8908, 8903, 8909, 8907, 8912, 8904, 8902, 8911, 8905, 8913 строком на 5 робочих днів ? із 23 грудня по 29 грудня 2015 року.
Рішеннями ДСФМ України від 29 грудня 2015 року № 3208-РЗ/2015, № 3300-РЗ/2015, № 3312-РЗ/2015, № 3206-РЗ/2015, № 3205-РЗ/2015, № 3209-РЗ/2015, № 3281-РЗ/2015, № 3293-РЗ/2015, № 3294-РЗ/2015, № 3298-РЗ/2015, № 3299-РЗ/2015, № 3304-РЗ/2015 зобов'язано відповідача продовжити зупинення фінансових операцій, внесених до реєстру 21 грудня 2015 року №№ 8911, 8909, 8912, 8908, 8906, 8913, 8902, 8903, 8904, 8907, 8910, 8905 строком на 23 робочих днів ? із 30 грудня 2015 року по 02 лютого 2016 року
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили із того, що відповідач, посилаючись на необхідність блокування розрахункового рахунку ОСОБА_1, не надав належних доказів існування підстав для такого обмеження прав щодо розпоря