Постанова
Іменем України
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 595/708/17
провадження № 61-10511св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Жизномирська сільська рада Бучацького району Тернопільської області, приватне підприємство «Земельні справи»,
представник відповідача -ОСОБА_3 - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_5, на постанову Апеляційного суду Тернопільської області, у складі колегії суддів: Міщія О. Я., Ткача З. Є., Шевчук Г. М., від 26 грудня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Жизномирської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, приватного підприємства «Земельні справи» (далі - ПП «Земельні справи») про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 Відповідачі користуються суміжною земельною ділянкою по АДРЕСА_2. Позивач зазначала, що тривалий час межа між господарствами сторін проходила по добре втоптаній стежці, спору щодо користування земельними ділянками не існувало. Однак, у 2016 році відповідачі встановили металеву сітку вздовж межі на її земельній ділянці, самовільно захопивши частину землі шириною близько 0,5 метра, площею більше 110 кв. м. Факт захоплення земельної ділянки встановлено висновком судової земельно-технічної експертизи.
Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, зобов'язавши ОСОБА_3, ОСОБА_4 забрати огорожу з її земельної ділянки та перемістити металеву сітку на стежку, по якій проходить межа між господарствами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області, у складі судді Содомори Р. О., від 25 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надала належних доказів порушення відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 її права власності на земельну ділянку, надану для ведення особистого селянського господарства в с. Жизномир Бучацького району Тернопільської області. Експертними висновками не визначено точної площі накладення земельних ділянок.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в с. Жизномир Бучацького району Тернопільської області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1), площею 30 кв. м, шляхом зняття та переміщення огорожі з металевої сітки в бік земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, якою користується ОСОБА_3, на 0,05 м на початку ділянки і на 0,35 м в кінці ділянки згідно додатку № 2 до висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи № 148/16-22 від 25 липня 2016 року, проведеної Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи спір, районний суд не надав належної оцінки поданим позивачем доказам, доводам останньої щодо порушення відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_3 її права власності на земельну ділянку, а тому безпідставно відмовив у задоволенні позову. Про порушене право позивача свідчить висновок додаткової земельно-технічної експертизи, яким встановлено, що площа захоплення земельної ділянки позивача становить 30 кв. м, а не 100 кв. м, як зазначено у позовній заяві. Відповідачі не надали доказів, які б спростовували висновок експерта про створення перешкод ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_5, просить скасувати постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року та залишити в силі рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції правомірно ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, яке безпідставно скасовано рішенням апеляційного суду. Суд апеляційної інстанції самостійно, за власною ініціативою змінив обраний позивачем спосіб захисту, вийшовши за межі заявлених позовних вимог, чим порушив вимоги статей 13, 367 ЦПК України. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 391 ЦК України, оскільки звертаючись до суду із негаторним позовом, позивач повинна була довести, що порушення її прав має триваючий характер та триває на момент розгляду справи. Позивач не довела наявності підстав для звернення до суду із таким позовом, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідачі захопили частину земельної ділянки, яка належить позивачу, і що таке захоплення мало місце на момент розгляду справи. Складені при розгляді справи № 595/863/14-ц висновок судової земельно-технічної експертизи від 11 вересня 2015 року № 1051/14-22 та висновок додаткової земельно-технічної експертизи від 25 липня 2016 року № 148/16-22 не містять достовірних даних та ґрунтуються на припущеннях, окрім того експертизи були проведені у іншій справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Жизномирської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, приватного підприємства «Земельні справи» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 посилається на те, що апеляційний суд, об'єктивно та законно оцінивши всі обставини та докази у справі, дотримуючись норм матеріального та процесуального права, ухвалив законне та справедливе рішення. Висновки судових земельно-технічних експертиз, які є належними та достовірними доказами, доводять обґрунтованість заявлених позовних вимог та доведеність обставин справи.
Клопотання, подані сторонами під час розгляду справи судом касаційної інстанції
ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_5, у червні 2018 року подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів (доказів), яке до задоволення не підлягає враховуючи повноваження суду касаційної інстанції та межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначених статтею 400 ЦПК України.
У поданих запереченнях на клопотання про долучення до матеріалів справи документів (доказів) позивач посилається на те, що суд касаційної інстанції розглядає лише ті докази та підстави, що були предметом розгляду та дослідження у судах попередніх інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3862 га, по АДРЕСА_1 (державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_2) (а. с. 11).
Відповідачу ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Жизномирської сільської ради Бучацького району Тернопільської області № 103 від 15 грудня 2016 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складення документу, що посвідчує право власності на землю для ведення особистого селянського господарства площею 0,30 га по АДРЕСА_2, зобов'язано ОСОБА_3 виготовити технічну документацію із землеустрою.
Згідно пояснень сторін спору їхні земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства є суміжними.
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 11 вересня 2015 року, проведеної Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у справі № 595/863/14-ц, площа земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства становить 0,3833 га. ОСОБА_4 користується земельною ділянкою загальною площею 0,3957 га. Невідповідність межової лінії між земельними ділянками допущено зі сторони ОСОБА_4, межовий знак зміщено в сторону земельної ділянки ОСОБА_2 на 0,26 м. Встановити точну площу накладення земельної ділянки ОСОБА_4 на земельну ділянку ОСОБА_2 не вдалося, у зв'язку із неточністю масштабу, в якому виконана схема с. Жизномир Бучацького району, відсутністю документів, інших матеріалів з розмірами та площею земельної ділянки, яка була пе