ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 914/2230/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
учасники справи:
військовий прокурор Київського гарнізону
від прокуратури - Коркішко В.М.
позивач - 1 - Кабінет Міністрів України
представник позивача - 1 - Палінчак А.О.
позивач - 2 - Державний концерн "Укроборонпром"
представник позивача - 2 - не з'явився
позивач - 3 - Державне підприємство "Укроборонресурси"
представник позивача - 3 - Адобовська Г.А.
відповідач - Фізична особа-підприємець Войтюк Володимир Степанович
представник відповідача - не з'явився
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області
представник третьої особи - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Укроборонресурси"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду у складі Бонк Т.Б. - головуючий, Бойко С.М., Якімець Г.Г. від 24 квітня 2018 року
Історія справи
Фактичні обставини, встановлені судами
1. Згідно з укладеним з Державним підприємством "Укроборонресурси" (далі - ДП "Укроборонресурси", позивач-3) договором купівлі-продажу частини будівель та споруд від 12.01.2010 Войтюк Володимир Степанович придбав у власність 4/100 частин будівель і споруд військового містечка А2735 за адресою: Львівська область, м. Стрий вул. Сколівська 14, а саме: сховище (склад) площею 959,70 кв.м., огорожа №4 -24,0 м/п, огорожа №5 - 24,0 м/п та ворота №7.
2. Відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 15.10.2007 серії ЯЯ №184897 ДП "Укроборонресурси" використовує земельну ділянку державної власності площею 14,1228 га у м. Стрий по вул. Сколівська, 14.
3. У червні 2017 року при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 14,1228 га у м. Стрий по вул. Сколівська, 14, Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області виявлено, що гр. Войтюк В.С. без належних правових підстав використовує частину земельної ділянки площею 0,3802 га, про що складено акт перевірки № 180-ДК-ДК-/126/АП/09/01/17 від 21.06.2017.
4. За результатами проведеної перевірки гр. Войтюку В.С. вручено припис №180-ДК/0072Пр/03/01/-17 від 26.06.2017 з вимогою усунути виявлене порушення, який останнім не виконаний.
Короткий зміст позовних вимог
5. У жовтні 2017 року військовий прокурор Київського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - позивач-1), Державного концерну "Укроборонпром" (далі - ДК "Укроборонпром", позивач-2), ДП "Укроборонресурси" звернувся з позовом до Фізичної особи - підприємця Войтюка Володимира Степановича (далі - ФОП Войтюк В.С., відповідач) про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,3802 га у м. Стрий по вул. Сколівська, 14.
6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, тобто користування нею без правовстановлюючих документів, встановлений у межах справи про адміністративне правопорушення, що мало наслідком притягнення відповідача до адміністративної відповідальності. Проте станом на дату звернення з позовом допущене правопорушення відповідачем не усунуто та неправомірно зайнята земельна ділянка не звільнена, що порушує права держави в особі законного землекористувача - ДП "Укроборонресурси".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Рішенням господарського суду Львівської області від 13 грудня 2017 року позов задоволений, зобов'язано відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,3802 га у м. Стрий по вул. Сколівська, 14.
8. Рішення мотивовано тим, що відповідач фактично використовує земельну ділянку загальною площею 0,5800 га, з яких 0,1998 га під об'єктами нерухомого майна, що належать йому на праві власності, а решта ділянки площею 0,3802 га зайнята відповідачем самовільно і використовується ним без жодних правових підстав.
8.1. У силу статті 120, 125 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України "Про оренду землі" право користування земельною ділянкою у власника нерухомості виникає з моменту державної реєстрації такого права. Проте відповідач не надав суду доказів прийняття компетентним органом рішення про передачу в оренду позивачу спірної земельної ділянки площею 0,3802 га, як і не надав доказів звернення у встановленому законом порядку про передачу йому спірної земельної ділянки в оренду чи будь-якого іншого оформлення права користування спірною земельною ділянкою у зв'язку з набуттям права власності на розташовані на цій ділянці об'єкти нерухомого майна.
9. Стосовно повноважень прокурора на звернення з даним позовом з метою захисту інтересів держави судом враховано наведені ним в позовній заяві обґрунтування щодо порушення інтересів держави внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, яка на праві постійного користування належить ДП "Укроборонресурси", яке у свою чергу належить до сфери управління ДК "Укроборонпром", який в силу спеціального законодавства є суб'єктом управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, тоді як розпорядником землями державної власності, до яких належить спірна земельна ділянка, є Кабінет Міністрів України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2018 року рішення господарського суду Львівської області від 13 грудня 2017 року скасовано, у позові прокурору відмовлено.
11. Постанова мотивована тим, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 12.01.2010 до відповідача в силу приписів статті 120 Земельного кодексу України від попереднього власника майна - позивача-3 перейшло право користування земельною ділянкою, на якій таке майно розміщено, а отже відповідач внаслідок придбання частини нерухомого майна отримав право користування земельною ділянкою пропорційно до належної йому частки майна, що виключає висновок про самовільне зайняття земельної ділянки.
12. Одночасно, відхиляючи доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності у прокурора права на звернення з даним позовом у силу порушення встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку для здійснення представництва, апеляційний господарський суд, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 зазначив, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, то прокурор у кожному випадку самостійно визначає, у чому саме відбулося таке порушення та орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У даному випадку порушення інтересів держави обґрунтовано прокурором фактом самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки державної власності з відповідним визначенням державного органу, наділеного повноваженнями щодо управління об'єктами державної власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погоджуючись із указаною постановою суду апеляційної інстанції, позивач-3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
14. Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, належної позивачу-3 на праві постійного користування, доведений документами, оформленими в межах порушеної щодо відповідача справи про адміністративне правопорушення, які безпідставно проігноровані судом апеляційної інстанції.
15. Апеляційним судом неправильно застосовано положення статті 120 Земельного кодексу України до спірних правовідносин, оскільки відповідач придбав у власність не конкретний будинок або споруду, а лише майнові права на частину майнового комплексу військового містечка А2735, а тому питання щодо користування земельною ділянкою мають вирішуватися між співвласниками цього майна, серед яких у тому числі є і позивач-3.
Позиція позивача-2 у відзиві на касаційну скаргу
16. Правомірним є довід касаційної скарги про неправильне застосування судом статті 120 Земельного кодексу України з огляду на те, що відповідачем придбана лише частина об'єкту нерухомості, без встановлення порядку використання земельної ділянки між співвласниками цього майна.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
17. Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора про звільнення відповідачем самовільно зайнятої ним земельної ділянки оборони, яка перебуває у державній власності.
18. Як встановлено судами, при зверненні з даним позовом в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав на те, що самовільне, без жодних правовстановлюючих документів, зайняття відповідачем шляхом огородження парканом земельної ділянки перешкоджає законному землекористувачу - ДП "Укроборонресурси" здійснювати правомочність щодо користування закріпленою за ним на праві постійного користування земельною ділянкою.
19. При цьому уповноваженими органами держави прокурором визначено одразу трьох осіб: (1) Кабінет Міністрів України, який виконує повноваження власника земель державної власності, у тому числі функції з управління об'єктами державної власності; (2) ДК "Укроборонпром", як спеціального суб'єкта господарювання, якому чинним законодавством надано функції з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі; (3) ДП "Укроборонресурси",