Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 643/1121/16-к
Провадження № 51-7829 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Ємця І.І.,
захисника Олійника О.О.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015220280006042 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Шамраївка Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,
за касаційною скаргою захисника Олійника О.О. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2018 року щодо ОСОБА_2
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 289 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Вирішені питання про процесуальні витрати, цивільний позов та речові докази у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2018 року цей вирок залишено без зміни.
ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 28 листопада 2015 року, приблизно о 19 годині, перебуваючи по вул. Куп'янській, 11 в м. Харкові, діючи за раптово виниклим злочинним наміром, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом «ToyotaCorolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, та не маючи права на користування зазначеним транспортним засобом, без дозволу власника, скориставшись тим, що ключі від автомобіля йому були передані ОСОБА_3 з метою проведення будівельних робіт у гаражі та переміщення транспортного засобу виключно у межах території вищезазначеного будинку, реалізуючи свій намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою використати автомобіль для власних потреб, усвідомлюючи, що власник ОСОБА_3 не надала йому цього права, сів за кермо та покинув межі території будинку.
Цього ж дня в період часу з 23 години до 23 години 45 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи за кермом автомобіля «ToyotaCorolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, та рухаючись біля ВАТ «Кулінічівський хлібозавод», що по вул. Шкільній, 17 в с. Кулінічі у м. Харкові, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем «DaewooLanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль «Toyota Corolla» отримав механічні пошкодження, чим заподіяно ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 221695 гривень 98 коп.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого просить скасувати постановлені судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі ст. 284 КПК України. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду та дослідження доказів, істотні порушення вимог КПК України. Вважає, що судом першої інстанцій не дотримано вимог ст. ст. 87, 97, 290 КПК України. Зазначає, що суд безпідставно відхилив клопотання сторони захисту про допит свідків. Звертає увагу, що судом порушено право захисту на перехресний допит. Вважає, що в діях ОСОБА_2 не було умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом, тому в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. Зазначає, що апеляційний суд відповідей на доводи сторони апеляції захисту не надав, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник засудженого, посилаючись на незаконність судових рішень, просить касаційну скаргу задовольнити.
Прокурор вважає касаційну скаргу необґрунтованою і просить відмовити в її задоволенні.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність