Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 306/2668/16-ц
провадження № 61-27147св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2017 року у складі судді Жиганської Н. М. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Кондора Р. Ю., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів.
Вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 14 травня 2013 року (справа № 710/1205/11) з відповідача на її користь було стягнуто майнову шкоду, завдану внаслідок пожежі, а саме: 46 854 грн - вартість відновлювального ремонту, 99 000 грн - упущену вигоду, 4 190 грн - вартість пошкодженого майна, а також витрати на проведення судової технічно-будівельної експертизи в розмірі 2 500 грн.
Оскільки відповідач не виконав вищевказане судове рішення, позивач, уточнивши вимоги, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просила стягнути з нього інфляційні втрати в сумі 46 388 грн 43 коп. і три відсотки річних у розмірі 5 681 грн, а всього: 52 069 грн 43 коп.
Короткий зміст рішення та ухвали судів попередніх інстанцій
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 вересня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Суди зробили висновки про відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних у зв'язку з невиконанням судового рішення про відшкодування майнової шкоди.
Короткий зміст доводів касаційної скарги
До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_3, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Зазначає, що рішення суду про стягнення коштів (у тому числі, яке випливає з деліктних зобов'язань) зводиться до сплати грошей, тобто є грошовим зобов'язанням, за невиконання якого боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
У зв'язку з наведеним вважає оскаржувані судові рішення незаконними та необґрунтованими.
Справу № 306/2668/16-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Суди встановили, що у грудні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі (справа № 710/1205/11).
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 15 січня 2013 року у задоволенні вищезазначеного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 14 травня 2013 року рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 15 січня 2013 року скасоване та ухвалене нове рішення про задоволення позову ОСОБА_3, стягнуто з ОСОБА_4 на її користь вартість відновлювального ремонту нерухомого майна в розмірі 46 854 грн, збитки (упущену вигоду) в сумі 99 000 грн, вартість пошкодженого майна в розмірі 4 190 грн і витрати на проведення судової технічно-будівельної експертизи у сумі 2 500 грн.
На підставі виданого за цим судовим рішенням виконавчого листа державним виконавцем ВДВС Свалявського РУЮ Закарпатської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 липня 2013 року.
У подальшому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року рішення апеляційного суду Закарпатської області від 14 травня 2013 року в частині стягнення збитків (упущеної вигоди) скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому апеляційному перегляді апеляційний суд Закарпатської області ухвалою від 21 січня 2014 року залишив без змін рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 15 січня 2013 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення збитків (упущеної вигоди) у сумі 99 000 грн.<