Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 623/2746/16-ц
провадження № 61-30219св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Сімоненко В.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5, Ізюмська міська рада Харківської області,
треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року у складі судді Гуренко М. О. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Бровченка І. О., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, Ізюмської міської ради Харківської області, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження житловим приміщенням, відшкодування (збитків) шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок належить 9/50 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Співвласниками цього двохповерхового будинку є ОСОБА_5, яка займає квартиру НОМЕР_1 на 2 поверсі, що розташована над квартирою позивача; ОСОБА_6, яка займає квартиру НОМЕР_2 та ОСОБА_7, який займає квартиру НОМЕР_3
Позивач зазначає, що у 2013 року ОСОБА_5 самостійно захопила земельну ділянку зі сторони дороги вул. Пушкінської та з боку від входу в її двір, та до стіни її квартири, огородила вказану ділянку шиферним парканом та стіною із шлакоблоку висотою 2 метри та завезла декілька машин (20-25 одиниць) землі та піску, засипала стіну житлового приміщення квартири позивача, що призвело до затікання дощової води в квартиру позивача, руйнування стелі, підлоги, стін, в зв'язку з чим житлове приміщення позивача вражено грибком та вже два роки не висихає.
На неодноразові вимоги привести відповідачем земельну ділянку в належний стан та звільнити від землі стіну квартири, відповідач не реагувала.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 просила зобов'язати її саму усунути перешкоди у здійсненні нею права користуванням та розпорядженням нею житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_3 провести відновлюваний ремонт квартири; звільнити стіну свого житлового приміщення від землі, привести прилеглу до будинку земельну ділянку в належний стан, знизивши земельний рельєф до рівня, до відмітки пола першого поверху квартири НОМЕР_4 згідно Державних будівельних норм України В.2.2-15-2005; зобов'язати ОСОБА_5 не перешкоджати їй в проведенні вищевказаних відновлюваних та ремонтних робіт своєї квартири; стягнути з відповідача на її користь матеріальні збитки в сумі 28 624 грн відповідно до експертної оцінки вартості відновлюваного ремонту квартири від 06 жовтня 2015 року та за сплату послуг експертів в сумі 4 100 грн, за сплату правової допомоги в сумі 1 500 грн та витрати по сплаті судового збору, а всього 35 326,40 грн; зобов'язати ОСОБА_5 прибрати незаконно зведений нею паркан, розташований біля стіни будинку квартири позивача і до дороги на вул. Пушкінській, та звільнити незаконно захоплену нею ділянку від будівельного сміття.
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_5, прибрати незаконно зведений паркан, розташований біля стіни будинку квартири ОСОБА_4 і до дороги на вул. Пушкінській та звільнити незаконно захоплену ділянку від будівельного сміття.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивача матеріальні збитки в сумі 28 600 грн відповідно до експертної оцінки вартості відновлювального ремонту квартири від 06 жовтня 2015 року та за сплату послуг експертів в сумі 4 100 грн, за сплату правової допомоги в сумі 1 500 грн та витрати по сплаті судового збору. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що своїми противоправними діями ОСОБА_5 порушила Державні будівельні норми України. У зв'язку із чим, наявні правові підстави для відшкодування збитків позивачу, які підтверджуються звітом експерта про оцінку вартості відновлюваних робіт квартири і висновком експерта про технічний стан будівельних конструкцій та інженерних систем квартири позивача. Отже також, наявні правові підстави для зобов'язання ОСОБА_5 прибрати незаконно зведений паркан та звільнити незаконно захоплену ділянку від будівельного сміття.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивачу завдана майнова шкода неправомірними діями ОСОБА_5, позивачем доведено належними та допустимими доказами вартість ремонтних робіт, необхідних для відновлення її порушеного права. При цьому, законними та обґрунтованими є вимоги про зобов'язання відповідача прибрати зведений нею паркан, оскільки порядок користування відповідною земельною ділянкою між сторонами не встановлено, земельну ділянку не поділено, а доказів отримання дозволу інших співвласників домоволодіння на встановлення вказаного паркану відповідачем не надано.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій, залишено поза увагою, що погіршення технічного стану квартири позивача відбувається не в результаті встановленої підпірної стіни, яку ОСОБА_5 встановила з метою поліпшення раніш встановленої відмостки для стікання талої води, а в результаті того, що ця стіна знаходиться в землі. Відповідач зазначає, що зазначений будинок дуже старий, при його будівництві ці приміщення в яких знаходиться квартира позивача, були підсобними приміщеннями, крім того позивач належним чином не підтримує її технічний етан. Фактично такий технічний стан квартири не лише у позивачки, а і у інших співвласників житлового будинку.
Крім того, ОСОБА_5 вважає, що для вирішення цього спірного питання повинна була бути призначена судово-будівельна експертиза для встановлення причин затікання води до квартири позивача, що приводить до її замокання, зазначила, що якщо б вона була присутня в судовому засіданні то таке клопотання нею було б заявлено.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначає, що про причинно-наслідковий зв'язок між наведеними протиправними діями відповідача та погіршенням технічного стану її квартири та в цілому житлового будинку було встановлено судом на підставі досліджених в судових засіданнях обставин справи та документів, зокрема витребуваними матеріалами із відділу місцевої поліції за 2014, 2015 роки, підтверджується відповіддю Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції від 01 червня 2016 року, обстеженням комісії Ізюмської міської ради Харківської області домоволодіння АДРЕСА_3 від 21 липня 2016 року, звітом незалежної оцінки відновлюваних робіт від 06 жовтня 2015 року, висновком про технічний стан будівельних конструкцій та інженерних систем квартири АДРЕСА_3 від 05 червня 2016 року.
29 травня 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною