Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 357/7940/16-ц
провадження № 61-25704св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 21 березня 2017 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагєєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення.
Вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1
У вказаному домоволодінні зареєстрований та проживає ОСОБА_4 - чоловік її дочки ОСОБА_5, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла.
Зазначала, що відповідач чинить їй перешкоди у користуванні житлом і добровільно відмовляється звільнити його.
Ураховуючи наведене, просила виселити ОСОБА_4 з належного їй будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Виселено ОСОБА_4 з будинку АДРЕСА_1
Суд мотивував рішення тим, що відповідач чинить ОСОБА_3 - власнику указаного будинку перешкоди в його користуванні, він не є членом її сім'ї, відмовляється добровільно виселитися, внаслідок чого порушує право власності позивача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 березня 2017 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Суд зробив висновок про те, що оскільки відповідач проживає у спірному будинку як колишній член сім'ї власника житла, тому наявні підстави для його виселення.
Короткий зміст доводів касаційної скарги
До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_3, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вважає, що апеляційний суд безпідставно не врахував, що цивільним законодавством не передбачене збереження права користування житлом за відповідачем, який хоч і правомірно вселився у спірний будинок, але його право припинилося, оскільки на час розгляду справи він перестав бути членом сім'ї власника.
Своїми неправомірними діями відповідач чинить їй перешкоди у вільному користуванні жилим приміщенням.
Крім того, ОСОБА_4 забезпечений іншим житлом, де проживає його мати (адреса: квартира АДРЕСА_2).
Від ОСОБА_4 надійшло заперечення, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Справу № 357/7940/16-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою, другою та п'ятою статті 263 Ц