Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 650/407/17
провадження № 61-32949св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивачі: Асоціація фермерських господарств «Світанок», ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_4, Асоціація фермерських господарств «Світанок»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Асоціації фермерських господарств «Світанок» на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2017 року Асоціація фермерських господарств «Світанок» (далі - АФГ «Світанок») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання мирової угоди.
Позовна заява мотивована тим, що між сторонами 17 вересня 2008 року укладено договір оренди землі, в 2015 році орендодавець побажала розірвати вказаний договір, про що звернулася до суду. Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до АФГ «Світанок» про розірвання договору оренди земельної ділянки, затверджено мирову угоду між сторонами і закрито провадження по справі. Підставою для укладення мирової угоди та закриття провадження у справі була заява ОСОБА_5 про бажання самостійно обробляти земельну ділянку.
Позивача вказує, що на теперішній час земельну ділянку відповідача обробляє СТОВ «Надія», з яким укладено договір оренди землі на 20 років. Для АФГ «Світанок» намір власника самостійно обробляти земельну ділянку мав істотне значення, розірвання договору для зміни орендаря не потягло б за собою укладення мирової угоди. Таким чином, ОСОБА_4 суттєво порушила умови мирової угоди, не виконала її в повному обсязі, тож мирова угода підлягає розірванню.
На підставі вищевикладеного АФГ «Світанок» просила розірвати мирову угоду від 18 листопада 2015 року, укладену між ОСОБА_4 та АФГ «Світанок» про припинення договору оренди земельної ділянки від 17 вересня 2008 року шляхом розірвання, який вступив в силу 29 січня 2009 року після його державної реєстрації у Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах».
У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до АФГ «Світанок» про зобов'язання повернути земельну ділянку її власнику.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що всупереч умовам мирової угоди, затвердженої ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2015 року, ухиляючись від її виконання, АФГ «Світанок» не бажає добровільно повертати їй земельну ділянку, акт прийому-передачі не підписує, що змушує її звернутися до суду з даною позовною заявою. Вона зі свого боку виконала умови мирової угоди, відшкодувала вартість обробітку земельної ділянки та зареєструвала дострокове припинення договору оренди.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 просила зобов'язати АФГ «Світанок» повернути земельну ділянку площею 6,77 га, що розташована на території Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, що належить їй на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 29 грудня 2001 року.
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2017 року (у складі судді Коваля В. О.) у задоволенні первісних позовних вимог АФГ «Світанок» до ОСОБА_4 про розірвання мирової угоди відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до АФГ «Світанок» про зобов'язання повернути земельну ділянку її власнику задоволено.
Зобов'язано АФГ «Світанок» повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 6,77 га, що розташована на території Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, що належить їй на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 29 грудня 2001 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про розірвання мирової угоди, мотивоване тим, що ухвала Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2015 року про визнання мирової угоди не оскаржувалась та набрала законної сили.
Задовольняючи у повному обсязі позов ОСОБА_4, суд першої інстанції, виходив з того, що АФГ «Світанок», яка втратила право користування спірною земельною ділянкою 23 травня 2016 року, безпідставно, всупереч статті 34 Закону України «Про оренду землі» та умов договору оренди земельної ділянки від 17 вересня 2008 року, продовжує її утримувати, про що свідчить непідписання акту приймання передачі земельної ділянки про її повернення.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до АФГ «Світанок» про зобов'язання повернути земельну ділянку її власнику відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з АФГ «Світанок» на користь ОСОБА_4 640 грн судового збору сплаченого нею при поданні позову до суду скасовано.
В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що вирішення питання законності ухвали суду про визнання мирової угоди визначено цивільно-процесуальним законодавством шляхом оскарження відповідної ухвали. Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для розірвання мирової угоди та обґрунтовано відмовив в задоволенні первісного позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову апеляційний суд виходив з того, що права ОСОБА_4, відсутністю акту приймання-передачі земельної ділянки від АФГ «Світанок», жодним чином не порушені. Отже, позивач за зустрічним позовом не довела належними та допустимими доказами порушення її прав, з урахуванням того, що фактично земельна ділянка їй повернута, тому підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, АФГ «Світанок», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та ухвали нове рішення в цій частині, яким задовольнити первісні позовні вимоги АФГ «Світанок» до ОСОБА_4 про розірвання мирової угоди в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд залишив поза увагою, що мирова угода як цивільний договір з боку ОСОБА_4 не була спрямована на виконання договірних відносин по суті, а лише по формі з метою досягнення протиправних цілей, а саме: до спливу строку договору оренди землі, передати свою ділянку іншому орендарю. При цьому позивач за первісним позовом зазначив, що ухвала Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2015 року про визнання та затвердження мирової угоди не може бути визнана недійсною, тому АФГ «Світанок» звернувся до суду з цим позовом.
Таким чином АФГ «Світанок» в іншій частині, зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до АФГ «Світанок» про зобов'язання повернути земельну ділянку її власнику, рішення Апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року не оскаржується.
31 травня 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.
У частині третій