Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 274/5892/15-ц
провадження № 61-22090св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,
третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський ВолодимирАнатолійович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», яка підписана представником Михніцьким Геннадієм Юльяновичем, на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2017 року у складі судді: Щербак Д. С., та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 17 липня 2017 року у складі колегії суддів: Микитюка О. Ю., Гансецької І. А., Шевчук А. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотивований тим, що зазначив, що 09 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. вчинено виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на майно, що перебуває в іпотеці відповідно до договору іпотеки, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Вказане майно було передано в іпотеку банку відповідно до договору іпотеки, укладеного 12 липня 2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційним банком» та ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, в забезпечення вимог за кредитним договором № 101 від 10 липня 2007 року, укладеному між банком та ОСОБА_7
Позивач вважав, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, оскільки заборгованість не є безспірною, вимогу про погашення заборгованості від іпотекодавця не отримував.
Позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 09 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., щодо задоволення вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» за рахунок реалізації предмета іпотеки - належної йому АДРЕСА_1.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 17 липня 2017 року, позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 09 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. від 09 липня 2015 року, зареєстрований за № 7833 про звернення стягнення на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 101, укладеним 10 липня 2007 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої та апеляційної інстанції мотивовано тим, що виконавчий напис є таким, що підлягає виконанню, коли банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги. ТОВ «Кредитні ініціативи» не надало нотаріусу доказів щодо отримання позивачем письмової вимоги.
Аргументи учасників справи
У серпні 2017 року ТОВ «Кредитні ініціативи» подало касаційну скаргу, в якій просило оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому посилалося на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що сума заборгованості є безспірною, позивачеві направлялася вимога про усунення порушень за договором кредиту. Для отримання виконавчого напису було подано всі документи, передбачені чинним законодавством, нотаріусом дотримано всі вимоги закону для вчинення виконавчого напису.
У вересні 2017 року ОСОБА_1 надіслав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив касаційну скаргу відхилити, а оскаржені рішення залишити без змін.
Заперечення мотивовані тим, що приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої. Виконавчий напис вчинено з порушенням статті 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки з дня виникнення у відповідача права вимоги минуло більше трьох років. Нотаріус вчинив виконавчий напис, не перевіривши безспірність розміру заборгованості та наявності всіх необхідних документів для цього.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справа призначена до судового розгляду.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 10 липня 2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк» (ПАТ «Акціонерний к