Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 200/23151/14-ц
провадження № 61-1896св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ХомічОксана Михайлівна,
треті особи: реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, компанія «Hagwort Menegement Limited»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного нотаріуса ДМНО Хоміч О. М., треті особи: реєстраційна служба Дніпропетровського МУЮ, компанії «Hagwort Menegement Limited» про визнання незаконними дії, зобов'язання зняти заборону відчуження нерухомого майна та вилучення записів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником квартири НОМЕР_1 загальною площею 119,5 кв. м, що розташована за адресою АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 2010 року, та квартири НОМЕР_2 загальною площею 151,8 кв. м, що розташована за адресою АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 10 січня 2011 року.
Позивачу стало відомо про те, що у Державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна існують записи про заборону відчуження відносно його квартир. Вважав дії нотаріуса щодо внесення даних записів до Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна незаконними та такими, що підлягають вилученню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:
- визнано незаконними дії приватного нотаріуса ДМНО Хоміч О. М., а саме: накладення заборони на нерухоме майно, реєстраційний № 13239210 відносно квартири НОМЕР_1, що розташована за адресою АДРЕСА_1, та накладення заборони на нерухоме майно, реєстраційний № 13239260 відносно квартири НОМЕР_2, що розташована за адресою АДРЕСА_1 шляхом внесення записів в Державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;
- зобов'язано приватного нотаріуса ДМНО Хоміч О. М. зняти заборону відчуження нерухомого майна та вилучити з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме:
- заборону на нерухоме майно, реєстраційний № 13239210 відносно квартири НОМЕР_1 що розташована за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 119, 5 кв.м., житлова площа 103, 8 кв.м. у житловому будинку із вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В-25, В'-1, В''-1, в-1;
- заборону на нерухоме майно, реєстраційний № 13239260 відносно квартири НОМЕР_2 що розташована за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 151, 8 кв.м., житлова площа 132, 6 кв.м, у житловому будинку із вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В-25, В'-1, В''-1, в-1.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суд першої інстанції мотивоване тим, що згідно статті 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору) передача у іпотеку майнових прав на незавершене будівництвом приміщення не була можливою, тому майнові права на незавершене будівництвом приміщення, зазначені у іпотечному договорі № 20.840.06.21.1 від 25 вересня 2006 року не могли бути на момент укладення цього договору предметом іпотеки. У зв'язку із цим суд першої інстанції зробив висновок, що квартири, які належать позивачу, не були предметом іпотеки за вказаним іпотечним договором, і, як наслідок, за договором відступлення права вимоги за іпотечним договором. Крім того, під час здійснення нотаріальних дій відповідачем було порушено вимоги законодавства про нотаріат.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2016 року відмовлено узадоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2016 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса ДМНО Хоміч О. М. задоволено. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В-25, ВІ-1, ВІІ-1, в-1 кв. НОМЕР_1, НОМЕР_2, як до моменту оформлення права власності (майнові права), так і після його оформлення є предметом іпотеки згідно іпотечного договору № 20.840.06.21.1 від 25 вересня 2006року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4 за реєстром № 3842, і укладеного між ЗАТ «Агробанк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «Банк Восток», та ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання вимог за договором про надання кредиту. Дії приватного нотаріуса ДМНО Хоміч О. М. щодо накладення заборони відчуження нерухомого майна - кв. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у буд. АДРЕСА_1, з урахуванням наданих їй іпотекодержателем документів на підтвердження того, що майно є предметом іпотеки, виконані з дотриманням вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. На момент звернення до суду з позовом ОСОБА_1 не був власником нерухомого майна, а саме кв. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у буд. АДРЕСА_1, щодо якого накладено заборону, а тому накладення такої заборони не порушує цивільних прав позивача.
Аргументи учасників справи
У квітні 2016 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржене рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилався на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при укладенні іпотечного договору реєстрація обтяження заборони до державного реєстру обтяжень нерухомого майна не здійснювалася, а предмет іпотеки як нерухоме майно у державному реєстрі речових прав не реєструвався. У подальшому зміни в іпотечний договір у частині предмета іпотеки не вносилися. Нотаріус самостійно змінила предмет іпотеки, чим порушила вимоги законодавства про нотаріат. Апеляційний суд неправильно застосував статтю 23 Закону України «Про іпотеку».
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року справу призначено до судового розгляду.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 13 листопада 2012 року на адресу приватного нотаріуса ДМНО Хоміч О. М. від компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед»/«HAGWORTH MANAGEMENT LIMITED» у зв'язку з виконанням договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року та зміною іпотекодержателя у договорі, надійшли повідомлення про накладення заборони відчуження на квартири, а саме: № № НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_9 та НОМЕР_10, що знаходяться за адресою у АДРЕСА_1, та які є предметом іпотеки за іпотечними договорами 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року, 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року, іпотечним договором 20.840.06.21.1 від 25 вересня 2006 року, посвідченими за реєстровими номерами 2308, 2309 та 2310 відповідно, а також від компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед»/«HAGWORTH MANAGEMENT LIMITED» на адресу відповідача по справі надійшли заяви від 05 листопада 2012 року за вихідним № 5/05-11 про реєстрацію обтяжень об'єктів нерухомого майна.
13 листопада 2012 року приватним нотаріусом ДМНО Хоміч О. М. за заявою іпотекодержателя - Компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед» було внесено запис до Єд