Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 565/995/15-ц
провадження № 61-22245св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2016 року у складі судді: Демчини Т. Ю., та ухвалу апеляційного суду Рівненського суду від 21 березня 2017 року у складі колегії суддів: Шеремет А. М., Гордійчук С. О., Хилевича С. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява обґрунтована тим, що у період з 01 січня 2004 року по 24 жовтня 2011 року, сторони проживали разом як подружжя, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, за час спільного проживання у них народилось троє дітей, проте шлюб зареєстрували 25 жовтня 2011 року. Під час спільного проживання, 23 жовтня 2010 року вони придбали трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 продавши двокімнатну квартиру та додавши спільно зароблені кошти. Вказана квартира є спільною сумісною власністю сторін як подружжя, хоча право власності на неї зареєстроване за відповідачем.
ОСОБА_1 просила:
встановити факт проживання однією сім'єю без укладення шлюбу у період з 01 січня 2004 року по 24 жовтня 2011 року;
визнати квартиру АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2;
визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2;
виділити ОСОБА_1 у власність м'яку частину вартістю 6800,00 грн, прихожу вартістю 1700,00 грн, комп'ютерний стіл вартістю 1400,00 грн, диван-тахту вартістю 2000,00 грн, пральну машину вартістю 3000,00 грн, кухонну плиту вартістю 3000,00 грн, посуд загальною вартістю 6000,00 грн, приставки до комп'ютера вартістю 750,00 грн, тюлі загальною вартістю 3000,00 грн, шафу-купе вартістю 4000,00 грн, холодильник вартістю 8000,00 грн, маленький телевізор вартістю 1700,00 грн, а всього майна на загальну суму 41350,00 грн;
ОСОБА_2 - 3-D телевізор вартістю 10000,00 грн, тумби під телевізори загальною вартістю 500,00 грн, дві бра загальною вартістю 2000,00 грн, чотири люстри загальною вартістю 2100,00 грн, телевізор вартістю 2000,00 грн, комп'ютер вартістю 10000,00 грн, стінку «Юніор» вартістю 1200,00 грн, ковралін вартістю 2000,00 грн, кухонний гарнітур вартістю 7000,00 грн, стіл обідній зі стільцями вартістю 6500,00 грн, мікрохвильову піч вартістю 700,00 грн, витяжку для плити вартістю 2000,00 грн, чайник вартістю 300,00 грн, а всього майна на загальну суму 46300,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2016 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненського суду від 21 березня 2017 року позов задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без укладення шлюбу у період з 01 січня 2004 року по 24 жовтня 2011 року.
Поділено майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши у власність ОСОБА_1: прихожу вартістю 1700,00 грн, тюлі з вітальної кімнати вартістю 700,00 грн, бра з вітальної кімнати вартістю 1400,00 грн, люстру з вітальної кімнати вартістю 300,00 грн, телевізор вартістю 2000,00 грн, тюлі з спальні вартістю 800,00 грн, люстру з спальні вартістю 1500,00 грн, бра з спальні вартістю 600,00 грн, диван-тахту вартістю 2000,00 грн, комп'ютерний стіл вартістю 1400,00 грн, приставки до комп'ютера дитячі вартістю 750,00 грн, стінку «Юніор» вартістю 1200,00 грн, тюлі з спальні вартістю 800,00 грн, пральну машину вартістю 3000,00 грн, кухонну плиту вартістю 3000,00 грн, тюлі з кухні вартістю 700,00 грн, люстри 2 шт. з кухні вартістю 300,00 грн, кухонний посуд (тарілки, ложки, каструлі, рюмки, бокали, чашки, сковорідки, кухонний комбайн, блендер, набір для жаркого, лоточки) вартістю 6000,00 грн, а всього майна на загальну суму 28150,00 грн.
Виділено у власність ОСОБА_2: шафу-купе вартістю 4000,00 грн, ліжко вартістю 3000,00 грн, комп'ютер вартістю 10000,00 грн, ковралін вартістю 2000,00 грн, холодильник вартістю 5800,00 грн, мікрохвильову піч вартістю 700,00 грн, витяжку для плити вартістю 2000,00 грн, чайник вартістю 300,00 грн, а всього майна на загальну суму 27975,00 грн.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що квартира АДРЕСА_2 була придбана ОСОБА_2 хоча і за час спільного проживання сторін, але за рахунок його особистих коштів, отриманих від батьків, та за рахунок вартості його особистого майна, а тому поділу не підлягає. В мировій угоді, визнаній судом, сторони дійшли згоди щодо поділу рухомого майна.
Аргументи учасників справи
У квітні 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просила оскаржені рішення скасувати в частині поділу спірної квартири та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити її позовні вимоги, щодо визнання за нею права власності на Ѕ спірної квартири. При цьому посилалася на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що спірна квартира була придбана під час спільного проживання. Відповідач не довів, що придбав квартиру за рахунок власних коштів. Тому, спірна квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя і має бути поділена між сторонами в рівних частках.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що рішення судів оскаржуються лише в частині визнання квартири АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2. У іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій не оскаржуються, а тому у касаційному порядку не переглядаються.
У липні 2017 року ОСОБА_2 надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення залишити без змін. Суди правильно вирішили спір і рішення судів є законними та обґрунтованими, оскільки, майно набуте подружжям за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто, є його особистою приватною власністю. При укладені договору купівлі-продажу квартири позивач не давала письмову згоду і визнавала спірну квартиру у власності відповідача.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 06 листопада 2017 року справа призначена до судового розгляду.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та ро