Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 219/5005/16-ц
провадження № 61-15031св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач -ОСОБА_5,
представник відповідача - ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, в особі представника ОСОБА_6, на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області, у складі судді Фролової Н. М., від 29 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області, у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Соломахи Л. І., від 17 травня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 07 квітня 2014 року відповідач отримав від позивача в борг 140 тис. грн, про що цього ж дня ним власноруч була складена розписка. Згідно умов, вказаних в розписці, відповідач зобов'язався віддати йому борг за першою вимогою. 05 квітня 2016 року позивач письмово (листом із зворотнім повідомленням про вручення) повідомив відповідача про вимогу повернення коштів. Відповідач у зазначений термін борг не повернув та ухиляється від сплати боргу, тому позивач вимушений був звернутися з позовом до суду.
Із урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просив позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_5 на його користь суму боргу у розмірі 140 тис. грн, а також інфляційні втрати 12 899, 36 грн та 3 % річних 3 716, 71 грн, а всього 156 616, 07 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики у розмірі 140 тис. грн, інфляційні втрати у розмірі 12 894, 00 грн та три відсотки річних у сумі 3 716, 71 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щопозивачем доведено факт отримання відповідачем у нього коштів в борг, що підтверджується оригіналом розписки та висновками почеркознавчої експертизи. Проте у зв'язку з неточністю позивача у розрахунках індексу інфляції сума стягнення у цій частині менша ніж заявлена у позові, а тому позов задоволено частково.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, а рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Справжність розписки ОСОБА_5 підтверджена висновком почеркознавчої експертизи, доводи представника відповідача про те, що дана розписка містить суто формальний характер не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2017 року ОСОБА_5, в особі представника ОСОБА_6, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки наявним у справі доказам, які ставлять під сумнів передачу позивачем у борг коштів відповідачу відповідно до розписки від 07 квітня 2014 року. Крім того, розписка не містить вказівки про те, що відповідач зобов'язується повернути надані йому кошти, а посилання на те, що він відповідає усім своїм майном, стосується того, що частина його майна вже знаходиться в іпотеці. Розписка не містить дати повернення коштів, в ній не значиться, що відповідач отримав кошти. ОСОБА_5 не акцентував на цьому уваги, оскільки вважав, що розписка має суто формальний характер. Окрім того, розписка не містить умов отримання коштів з вимогою щодо їх повернення, дату отримання коштів, що суперечить вимогам закону щодо змісту такого документа, як боргова розписка. Відповідач також вважає, що не підлягають стягненню інфляційні втрати та 3 % річних, оскільки у розписці не зазначено, коли саме борг повинен бути повернутий.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У поданих запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_4 посилається на те, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, при розгляді справи не було допущено порушення норм процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті рішень судів попередніх інстанцій. Судами в повному обсязі досліджено наявні у матеріалах справи докази, яким надана належна оцінка.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 квітня 2014 року ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 позику на суму 140 тис. грн, що відповідає 11 500 доларів США. У власноручно складеній розписці ОСОБА_5 зазначив, що він отримав грошові кошти саме у позику та за отриману суму відповідає всім своїм майном. Оригінал розписки від 07 квітня 2014 року долучено до матеріалів справи (а. с. 54).
05 квітня 2016 року ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_5 було направлено письмову вимогу про негайне повернення позики у розмірі 140 тис. грн шляхом надіслання рекомендованого листа через Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта». Рекомендований лист було повернуто на зворотну адресу з причин закінчення терміну зберігання - 10 травня 2016 року (а. с. 5, 162, 172-173).
Згідно висновку експерта Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 6/2-35 від 28 вересня 2016 року записи в розписці від 07 квітня 2014 року від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 виконані однаковими за фізичними властивостями барвниками для кулькових ручок. Рукописні записи з обох боків розписки від 07 квітня 2014 року від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 виконані ОСОБА_5 (а. с. 87-92).
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної ска