Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 525/130/16-ц
провадження № 61-18911св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 13 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Дорош А. І., Лобова О. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 07 серпня 2005 року по 17 травня 2010 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем у справі. 05 жовтня 2007 року в період перебування у шлюбі ними спільно придбано домоволодіння АДРЕСА_1. Позивач указувала, що після розірвання шлюбу не може дійти згоди із ОСОБА_2 щодо користування та проживання у домоволодінні, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог після проведення судової будівельно-технічної експертизи, просила:
визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1;
реально поділити між нею та ОСОБА_2 домоволодіння АДРЕСА_1 згідно варіанту № 1 висновку №27 судової будівельно-технічної експертизи від 08 червня 2016 року, а саме:
виділити у власність ОСОБА_2 у житловому будинку літ. «А-1,а» приміщення: кухня 1-2 площею 13,5 кв. м, жила кімната 1-4 площею 18,5 кв. м; загальна площа 32 кв. м на суму 57 396 грн; сарай літ. «Б» вартістю 17 858 грн та гараж літ. «Г» вартістю 17 784 грн;
виділити у власність ОСОБА_1 в житловому будинку літ. «А-1,а» приміщення коридору 1-1 площею 5 кв. м, коридор площею 6,1 кв. м, жила кімната 1-5 площею 11 кв. м, жила кімната 1-6 площею 10,9 кв. м, жила кімната 1-7 площею 7,9 кв. м, ванна 1-8 площею 2,7 кв. м, котельня 1-9 площею 4,1 кв. м; загальна площа 47,7 кв. м. на суму 85 555 грн; погріб вхідний літ. «В» вартістю 3 999,00 грн;
з метою виконання поділу здійснити такі переобладнання в будинку: закласти дверний отвір із коридору 1-1 площею 5 кв. м. в кухню 1-2 площею 13,5 кв. м, із коридору 1-3 площею 6,1 кв. м в кімнату 1-4 площею 18,5 кв. м. В кухні 1-2 площею 13,5 кв. м улаштувати перегородку з дверним отвором, частину приміщення площею не менше 7 кв. м використовувати як кухню, іншу частину використовувати як коридор. Улаштувати дверні отвори на вулицю з встановленням подвійних дверей та в кімнату 1-4 площею 18,5 кв. м з встановленням одинарних дверей. В кімнаті 1-4 площею 18,5 кв. м передбачити санвузол площею не менше 1,5 кв. м. Обладнати виділені частини будинку самостійним опаленням та електропостачанням. Інженерні мережі водопостачання, водовідведення та газопостачання залишити в спільному користуванні, провівши реконструкцію та обладнавши лічильниками;
стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 1 742 грн різниці у вартості часток домоволодіння та понесені позивачем судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області в складі судді: Гавриш О. В. від 28 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне домоволодіння було придбане відповідачем за особисті кошти, які отримані ним від продажу власного автомобіля у грудні 2005 року, у той час як позивач на момент придбання майна власного доходу не мала. Тому указане майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Суд виходив із того, що позивачем не спростовано твердження відповідача про те, що саме за кошти від продажу транспортного засобу, який належав особисто відповідачу, було придбано будинковолодіння. Суд здійснив аналіз джерел накопичення коштів, які могли б бути заощаджені позивачкою та відповідачем за 14 місяців спільного проживання з моменту реєстрації шлюбу та на час придбання квартири, а саме з 07 серпня 2005 року по 05 жовтня 2006 року та зробив висновок про те, що у сторін була відсутня можливість зібрати кошти у розмірі 21 300,00 грн на придбання спірного домоволодіння.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 13 лютого 2017 року рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1.
Поділено в натурі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домоволодіння АДРЕСА_1.
Ухвалено виділити у власність ОСОБА_2 у житловому будинку літ. «А-1, а» приміщення: кухня 1-2 площею 13,5 кв. м, жила кімната 1-4 площею 18,5 кв. м; загальна площа 32 кв. м на суму 57 396,00 грн; сарай літ. «Б» вартістю 17 858 грн та гараж літ. «Г» вартістю 17 784,00 грн, як позначено на плані варіанту № 1 висновку № 27 судової будівельно-технічної експертизи, виконаної 08 червня 2016 року судовим експертом Авдєєвою Н. М., червоним кольором.
Ухвалено виділити у власність ОСОБА_1 у житловому будинку літ. «А-1,а» приміщення: коридор 1-1 площею 5 кв. м, коридор площею 6,1 кв. м, жила кімната 1-5 площею 11 кв. м, жила кімната 1-6 площею 10,9 кв. м, жила кімната 1-7 площею 7,9 кв. м, ванна 1-8 площею 2,7 кв. м, котельня 1-9 площею 4,1 кв. м; загальна площа 47,7 кв. м на суму 85 555,00 грн; погріб вхідний літ. «В» вартістю 3 999,00 грн, як позначено на плані варіанту № 1 висновку № 27 судової будівельно-технічної експертизи, виконаної 08 червня 2016 року судовим експертом Авдєєвою Н. М., синім кольором.
З метою виконання поділу ухвалено здійснити такі переобладнання в будинку: закласти дверний отвір із коридору 1-1 площею 5 кв. м в кухню 1-2 площею 13,5 кв. м, із коридору 1-3 площею 6,1 кв. м в кімнату 1-4 площею 18,5 кв. м. У кухні 1-2 площею 13,5 кв. м улаштувати перегородку з дверним отвором, частину приміщення площею не менше 7 кв. м використовувати як кухню, іншу частину використовувати як коридор. Улаштувати дверні отвори на вулицю з встановленням подвійних дверей та в кімнату 1-4 площею 18,5 кв. м з встановленням одинарних дверей. В кімнаті 1-4 площею 18,5 кв. м передбачити санвузол площею не менше 1,5 кв. м. Обладнати виділені частини будинку самостійним опаленням та електропостачанням. Інженерні мережі водопостачання, водовідведення та газопостачання залишити в спільному користуванні, провівши реконструкцію та обладнавши лічильниками.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 742,00 грн різниці у вартості часток домоволодіння. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що спірне домоволодіння є спільною сумісною власністю сторін, оскільки придбане під час їх перебування у шлюбі та за спільні кошти. Домоволодіння було придбано за договором купівлі-продажу під час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, сторонами по справі визнано факт отримання ними державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3 400 грн, іншого доходу ОСОБА_1 не мала з поважних причин - у зв'язку із доглядом за дитиною, а заробітна плата відповідача є спільною власністю подружжя. Апеляційний суд вказав, що висновки суду першої інстанції про те, що спірне домоволодіння було придбано ОСОБА_2 за особисті кошти є припущенням, оскільки матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів того, що автомобіль Opel Vectra, 1996 року випуску, був проданий відповідачем саме за 8000 доларів США та що вказані кошти були використані ним для придбання спірного домоволодіння. Запропонований експертом у висновку експерта № 27 від 08 червня 2016 року варіант № 1 поділу домоволодіння відповідає положенням законодавства щодо рівності часток подружжя у спільному майні та не порушує прав та інтересів сторін.
Аргументи учасників справи
У березні 2017 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Полтавської області від 13 лютого 2017 року, у якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилався на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 у період шлюбу зняв з реєстрації для продажу автомобіль Opel Vectra, 1996 року випуску, який належав йому на праві особистої власності та відчужив його ОСОБА_6 на якого у грудні 2005 року було зареєстровано автомобіль. ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив те, що придбав автомобіль у ОСОБА_2 за 8 000 доларів США. Позивач не заперечувала те, що автомобіль був відчужений ОСОБА_6 ОСОБА_2 зазначає, що не міг надати договір купівлі-продажу, оскільки у МРЕО йому повідомили, що термін зберігання таких документів сплинув. Суд першої інстанції правильно проаналізував джерела накопичення коштів за 14 місяців спільного подружнього життя до придбання будинку, зазначивши, що у подружжя була відсутня можливість зібрати кошти на придбання будинку, ураховуючи, що позивач не працювала ні одного дня. Також ОСОБА_2 зазначає, що для виконання поділу згідно з визначеним судом варіантом поділу йому необхідно здійснити більше переобладнань ніж позивачу.
У травні 2017 року ОСОБА_1 подала до суду заперечення на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення залишити без змін. Заперечення мотивовано тим, що будинковолодіння було придбано у період зареєстрованого шлюбу, воно було придбано спільно подружжям, а не особисто відповідачем. У справі відсутні докази того, що автомобіль був відчужений відповідачем на умовах договору купівлі-продажу і відсутні будь-які докази про те, що відповідач отримував кошти від реалізації автомобіля та в якій сумі. Свідок ОСОБА_6 прибув до зали судового засідання на особисте прохання відповідача та указавши точну дату придбання автомобіля та суму коштів, однак не зміг вказати ні загальної кількості автомобілів, які перебували у його власності, ні який наступний автомобіль придбавався свідком і за яку суму, що вказує на необ'єктивність даних повідомлених суду свідком. Судом першо