Постанова
Іменем України
13 лютого2019 року
м. Київ
справа № 463/4305/15-ц
провадження № 61-12164св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,
Погрібного С.О., Ступак О. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк»,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 жовтня 2016 року у складі судді Лакомської Ж. І. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - ПАТ «Ідея Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 липня 2012 року між банком та ОСОБА_5 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останньому надано кредитні кошти в сумі 242 514,50 грн із сплатою 13,99 % за користування кредитом та визначенням строку користування коштами відповідно до графіка, на купівлю автомобіля «HONDA CR-V», 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) VIN-НОМЕР_3, НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.
У забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 11 лютого 2015 року між банком та ОСОБА_4 укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель солідарно із боржником відповідає перед банком у межах суми 50,00 грн у випадку прострочення позичальником сплати чергових платежів більше ніж на 30 днів. Також 20 серпня 2012 року у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_5 укладений договір застави транспортного засобу - «HONDACR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1.
У зв'язку із порушенням зобов'язань, забезпечених заставою, позивач надіслав відповідачу повідомлення про виникнення заборгованості, а оскільки зобов'язання відповідачів перед банком не виконані, заборгованість не погашена, позивач просив вказаний автомобіль вилучити у відповідача, звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу його будь-якій особі - покупцю за ціною не нижче ринкової, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності, для чого надати позивачу всі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно, проводити всі необхідні дії в органах ДАІ МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі, їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу власника, які пов'язані з продажем автомобіля тощо), та стягнути з відповідачів солідарно частину заборгованості за кредитним договором внаслідок невиконання договору поручителем у сумі 50,00 грн та судові витрати.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 25 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що останнім відомим місцем проживання ОСОБА_3 є м. Антрацит Луганської області, територія якого не контролюється українською владою. У зв'язку з призупиненням банками України здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах Луганської та Донецької областей, ОСОБА_3 не міг виконати свій обов'язок перед позивачем зі сплати заборгованості за кредитним договором, а тому відповідно до положень статей 612, 613 ЦК України він не вважається таким, що допустив порушення виконання зобов'язань за кредитним договором, і правових підстав для задоволення позову немає.
Додатковим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2017 року рішення суду першої інстанції доповнено таким змістом: у задоволенні позовних вимог ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вилучення у ОСОБА_3 або інших осіб, у яких може знаходитися транспортний засіб, який є предметом застави, та передачу цього автомобіля банку, стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача заборгованості за кредитним договором у сумі 50,00 грн відмовлено за безпідставністю.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, погоджуючись із висновками суду, також виходив із того, що суд позбавлений можливості повідомити ОСОБА_3 про наявність у провадженні суду справи із позовом до нього, чим порушується принцип рівності та змагальності сторін у процесі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2018 року ПАТ «Ідея Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 жовтня 2016 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за його невиконання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або обставин непереборної сили, при цьому відсутність своєї провини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Судами встановлено, що відповідачі порушили взяті на себе договірні зобов'язання, при цьому передбачені законом докази про існування форс-мажорних обставин, які є (були) перешкодою для виконання кредитних зобов'язань боржником, у матеріалах справи відсутні. Крім того, погашення за кредитними зобов'язаннями можуть здійснюватися у будь-яких відділеннях банку, а не лише у відділенні за місцем проживання ОСОБА_3, а також у інші способи, передбачені чинним законодавством України. Позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною першою статті 113 ЦПК України 2004 року, звернувся до суду із зазначеним позовом до Личаківського районного суду м. Львова за місцем проживання одного із відповідачів. Крім того, особа, якій відомо про наявність у неї невиконаних зобов'язань за кредитним договором, мала б звернутися до кредитора із заявою про проведення реструктуризації, прощення боргу, або застосування інших можливих програм врегулювання простроченої заборгованості, проте відповідач цього не зробив, а суди, відмовляючи у задоволенні позову, порушили права кредитора на отримання належних йому коштів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2018 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі, ухвалою від 23 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що 30 липня 2012 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 242 514,50 грн на купівлю автомобіля «HONDA CR-V», 2012 року випуску, колір білий, номер кузова VIN-НОМЕР_3, зі сплатою 13,99 % за користування кредитом та визначенням строку користування коштами відповідно до графіка на 36 місяців.
Згідно із графіком щомісячних платежів датою внесення позичальником чергового платежу визначено перше число кожного місяця.
У забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 11 лютого 2015 року між банком та ОСОБА_4 укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель солідарно із боржником відповідає перед банком у межах суми 50,00 грн у випадку прострочення позичальником сплати чергових платежів більше ніж на 30 днів.
Також 20 серпня 2012 року у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_5 укладений договір застави транспортного засобу - автомобіля марки «HONDA CR-V», 2012 року випуску, колір білий, номер кузова VIN-НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Із наданої банком виписки за особовим рахунком вбачається, що ОСОБА_3 до лютого 2014 року вносив кошти на погашення кредиту, останній платіж здійснено 04 лютого 2014 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на час звернення банку до суду становила 198 512,23 грн, із яких: 153 809,22 грн - прострочена сума боргу, 38 836,09 грн - прострочені проценти, 1 133,98 грн - строкові проценти, 1 567,20 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань та 3 165,74 грн - дебіторська заборгованість.
Нормативно-правове обґрунтування
Підставою