Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 118/2115/13
провадження № 61-17546св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
заявник - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим,
заінтересована особа - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_5, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року у складі судді: Музичко С. Г.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У 2013 році старший державний виконавець ВДВС Судацького МУЮ АР Крим звернувся із поданням про оголошення у розшук боржника - ОСОБА_4
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Судацького міського суду АР Крим від 10 жовтня 2013 року подання старшого державного виконавця ВДВС Судацького МУЮ АР Крим про оголошення у розшук ОСОБА_4 задоволено. Оголошено розшук боржника ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1. Розшук доручено Судацькому МВ ГУ МВС України в АР Крим.
Не погоджуючись із ухвалою 30 січня 2018 року ОСОБА_4 через представника ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка подана представником ОСОБА_5 на ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 10 жовтня 2013 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Також апеляційний суд вказав, що наведені представником ОСОБА_4 ОСОБА_5 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду причини є неповажними, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Аргументи учасників справи
У березні 2018 року ОСОБА_4 через представника ОСОБА_5 подав касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу і направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 не був повідомлений про розгляд подання державного виконавця у суді першої інстанції. Про факт оголошення у розшук дізнався лише 11 листопада 2017 року від працівників міграційної служби при зверненні для оформлення біометричного паспорту.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Згідно з підпункту 13 пункту 1 розділу XIII Перехідні положенняЦивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Разом з тим, у підпункті 9 пункту 1 розділу Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_4 була подана 30 січня 2018 року, то апеляційний суд правильно керувався нормами ЦПК України (у редакції, що була чинною з 15 грудня 2017 року).
Це відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття прова