Постанова
Іменем України
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 214/239/17-ц
провадження № 61-40252св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2018 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення порядку користування жилим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року вона є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, інша 1/2 частка зазначеної квартири належить її чоловіку - ОСОБА_3
Квартира є двокімнатною, кімнати у ній ізольовані. Оскільки вона та ОСОБА_3 не можуть домовитись про користування спільною квартирою, відповідач не визнає її права на користування вказаною квартирою, тому вона вирішила звернутись до суду з вимогою встановити порядок користування квартирою.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1: виділити їй у користування житлову кімнату площею 17,3 кв. м, у користуванні ОСОБА_3 залишити житлову кімнату площею 11, 7 кв. м; у загальному користуванні співвласників залишити: коридор площею 7,5 кв. м, ванну кімнату площею 2,7 кв. м, вбиральню площею 1,0 кв. м, кухню площею 7,1 кв. м, шафу - 0,3 м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: у користування ОСОБА_1 виділено житлову кімнату площею 17,3 кв. м; у користуванні ОСОБА_3 залишено житлову кімнату площею 11,7 кв. м; у спільному користуванні сторін залишено: кухню - 7,1 кв. м, вбиральню - 1,0 кв. м, ванну кімнату - 2,7 кв. м, коридор - 7,5 кв. м, шафу - 0,3 кв. м.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що сторони є співвласниками по 1/2 частці спірної квартири, проте домовитись про порядок володіння та користування спільним сумісним майном не можуть, тому оскільки кімнати у квартирі є ізольованими, суд визначив порядок користування квартирою, не порушуючи інтереси співвласників, врахувавши загальну та житлову площу спірної квартири й те, що з ОСОБА_1 постійно проживає їх спільний син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2018 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2017 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що ОСОБА_1, звернувшись до суду з цим позовом, посилалась на норми статей 355, 356, 358 ЦК України щодо непорушності прав співвласника на користування своїм майном. Проте у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Однак у своєму позові ОСОБА_1 не наводить обставин та не зазначає чим саме, якими діями порушені її права, як співвласника майна, на користування цим майном з боку відповідача, які перешкоди чиняться.
При цьому позивач у спірній квартирі не проживає та не має наміру наразі в ній проживати, у квартирі проживає ОСОБА_3, який користується квартирою, тому підстав для визначення порядку користування спірною квартирою немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив, уточнивши її, скасувати оскаржуване судове рішення і залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 214/239/17-ц з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
11 вересня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування жилим приміщенням призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Оскільки сторони не можуть дійти домовленості у користуванні квартирою, відповідач не визнає права позивача та їхнього сина на користування квартирою, що є їх спільною власністю, чинить перешкоди у користуванні квартирою, тому ОСОБА_1 вирішила звернутись до суду з вимогою про встановлення порядку користування квартирою.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законними і обґрунтованими, апеляційний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та визнано за кожним право власності на 1/2 частку вказаної квартири (а.с. 4-5).
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 вона є двокімнатною, житлова площа - 29,0 кв. м, у тому числі: 1 кімната 17,3 кв. м, 2 кімната 11,7 кв. м, кухня 7,1 кв. м, ванна кімната 2,7 кв. м, вбиральня 1,0 кв. м, коридор 7,5 кв. м, вбудована шафа 0,3 кв. м. Загальна площа квартири 47,6 кв. м, кімнати у квартирі ізольовані (а.с. 44-45).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.