Постанова
Іменем України
19 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 1519/2-690/11
провадження № 61-48801 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д.Д., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 2171;
відповідач - ОСОБА_4;
представник відповідача - ОСОБА_5;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді Жуган Л. В. від 02 грудня 2014 року та постанову Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Черевка П. М., Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М., від 07 листопада 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2006 року заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 2171 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої державі.
Позовна заява мотивована тим, що військовою прокуратурою Південного регіону України розслідувалась кримінальна справа стосовно колишнього військовослужбовця військової частини А 2171 - старшого прапорщика запасу ОСОБА_4, обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною третьою статті 358, частиною другою статті 366 КК України. Слідством встановлено, що старший прапорщик ОСОБА_4 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А 2171 з 16 червня 1986 року по жовтень 2004 року на посадах начальника складу автомобільного майна, командира автомобільного взводу роти матеріального забезпечення. У період з 02 березня 2001 року по 30 вересня 2003 року старший прапорщик ОСОБА_4, діючи у злочинній змові з заступником начальника автомобільного взводу та електрогазової служби військової частини А 3842 підполковником ОСОБА_6, отримав автомобільне майно з військової частини А 1297 за нарядами постачального органу на загальну суму 520 046 грн 56 коп., яке у військовій частині А 2171 не оприбуткував та у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив державі збитки на суму 520 046 грн 56 коп.
Вироком військового місцевого суду Одеського гарнізону від 09 грудня 2005 року, що набрав законної сили, ОСОБА_4 був засуджений за вказані вище злочини до обмеження волі строком на 5 років та позбавлення права займати посади з матеріальною відповідальністю строком на 3 роки і конфіскації 50 % майна, що належить йому на праві власності. Цивільний позов у кримінальній справі пред'явлено не було.
Посилаючись на положення статті 1166 ЦК України, заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 2171 просив суд стягнути з ОСОБА_4 520 046 грн 56 коп. збитків, завданих державі.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2006 року провадження у вищевказаній справі зупинено до розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_7
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2010 року у поновлені провадження у справі за позовом заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 2171 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої державі, відмовлено.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 липня 2014 року провадження у вищевказаній справі відновлено.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року позов заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 2171 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь військової частини А 2171 суму збитків завданих державі в особі військової частини А 2171у розмірі 520 046 грн 56 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що преюдиційним вироком суду встановлено факт вчинення ОСОБА_4 злочинів, унаслідок яких державі в особі військової частини А 2171 завдано збитків. Отже, вказаний факт доказуванню не підлягає, а тому є правові підстави для застосування положень статей 22, 1166 ЦК України. Розмір збитків позивачем доведено.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29 травня 2018 року заяву ОСОБА_4 від 27 квітня 2018 року про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року у справі за позовом заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 2171 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої державі, залишено без задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постанову Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що винна відповідача, причино-наслідковий зв'язок між його протиправною поведінкою та шкодою, завданої державі в особі військової частини А 2171, встановлено вироком військового місцевого суду Одеського гарнізону від 09 грудня 2005 року, що набрав законної сили, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 520 046 грн 56 коп.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Малиновського районного суду м. Одеси.
31 січня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду
04 лютого 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилково висновку про задоволення позову, оскільки не дослідили усіх обставин справи, а саме не оцінили подані ним докази. Зокрема, суди не надали оцінку інспекторському посвідченню від 22 листопада 2011 року № 22 та на наказу командира військової частини А 2171 від 08 грудня 2011 року, згідно з якими сума шкоди, завданої державі втратою матеріальних засобів за рахунок винних осіб, тобто його та ОСОБА_4, підлягає відшкодуванню у сумі 00 грн 00 коп. Таким чином, Міністерство оборони України та військова частина А 2171 фактично відмовилась від майнових вимог до нього. Крім того, суди не залучили до участі у справі ОСОБА_4, не дослідили чи наявна або відсутня солідарна з ним відповідальність цієї особи. Так