1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

20 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 243/9688/17

провадження № 61-48337св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник позивача - ОСОБА_3,

відповідач - акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, на ухвалу Донецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кішкіної І. В., Канурної О. Д., Соломахи Л. І., від 09 листопада 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, у складі судді Кузнецова Р. В., від 11 вересня 2018 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Оскарженою ухвалою Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2018 року в частині оскарження рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки, визнано неподаною та повернуто ОСОБА_2

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що виходячи із положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач не звільнена від слати судового збору в частині оскарження рішення міськрайонного суду щодо відмови у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки. Оскільки позивачем недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору усунуто не було, апеляційна скарга в цій частині підлягає поверненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3,просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2018 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм Закону України «Про судовий збір» таЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки (частина п'ята статті 235 КЗпП України) є заробітною платою (винагородою), яка виплачується працівнику за період, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати. Ця виплата входить до основного фонду оплати праці. Вимоги апеляційного суду про сплату судового збору не ґрунтуються на законі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжкипризначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» посилається на те, що позивач, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору лише щодо її позовних вимог про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2018 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без руху і заявникові надавано строк для усунення недоліків скарги, а саме: здійснення сплати судового збору у розмірі 1 057, 20 грн за подання апеляційної скарги на рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки та надання апеляційному суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

19 жовтня 2018 року згідно рекомендованого повідомлення (а. с. 230) ОСОБА_2 отримано копію ухвали Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року.

05 листопада 2018 року на електронну адресу Донецького апеляційного суду надійшло пояснення від представника позивача ОСОБА_3, в яких він посилався на незаконність вимог, викладених в ухвалі апеляційного суду, та неможливість їх виконати.

Оскарженою ухвалою Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2018 року щодо відмови у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки визнано неподаною та повернуто ОСОБА_2

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389

................
Перейти до повного тексту