Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 643/7567/16-ц
провадження №61-43143 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д.Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 20 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Бровченка І. О., Хорошевського О. М., Швецової Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У черні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що 29 серпня 2009 року між нею та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, від якого вони мають дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2014 року шлюб між ними було розірвано.
Відповідач після розірвання шлюбу не виконує своїх батьківських обов'язків, чим порушив права малолітньої дитини, батько не піклується про стан здоров'я дитини, його фізичний та духовний розвиток, вихованням дитини не займається, матеріальної допомоги на його утримання не надає. Вказані обставини свідчать про те, що відповідач самоусунувся від виконання обов'язку щодо виховання та розвитку дитини.
З урахуванням викладеного ОСОБА_4 просила суд позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У серпні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про передачу дитини для проживання з батьком.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що після розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_4, дитина мешкає разом з матір'ю, між сторонами склався порядок спілкування батька з дитиною, проте з вересня 2014 року ОСОБА_4 перешкоджає йому у вільному спілкуванню з дитиною, унаслідок чого він звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні, про визначення способу участі батька у вихованні дитини. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2014 року його позов задоволено частково, усунуто перешкоди у спілкуванні з сином - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено спосіб його участі у вихованні дитини, зобов'язано ОСОБА_5.не перешкоджати йому у спілкуванні з дитиною та брати участь у її вихованні.
На виконання вищевказаного рішення суду відкрито виконавче провадження, проте ОСОБА_4 ухиляється від виконання судового рішення, негативно налаштовує сина проти батька, здійснює психологічний тиск на дитину. Він матеріально забезпечений, має усі необхідні житлові умови для проживання разом з сином, у зв'язку з чим вважав можливим передати дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, для проживання разом з ним, як батьком.
З урахуванням викладеного ОСОБА_5просив суд передати йому малолітню дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, для проживання разом з ним, як батьком, у будинку АДРЕСА_1
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2016 року прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_4 зустрічний позов ОСОБА_5
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 червня 2017 року у складі судді Майстренка О. М. позов ОСОБА_4 задоволено. Позбавлено ОСОБА_5 батьківських прав відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживає разом з матір'ю у повній родині. Чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_7 - має намір усиновити дитину, фактично виконує батьківські обов'язки щодо дитини, піклується про її фізичний та духовний розвиток. Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважало за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_5, та недоцільним передачу дитини для проживання з батьком, що також підтверджується висновком комісії з питань захисту прав дитини від 17 листопада 2016 року. Виключні обставини, на підставі яких дитина могла би бути розлучена з матір'ю та передана для проживання з батьком, ОСОБА_5 належними та допустимими доказами не підтверджено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 20 лютого 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково, рішення суду першої інстанції змінено. У задоволенні позову ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів винної поведінки ОСОБА_5 щодо ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітньої дитини, а позбавлення його батьківських прав є крайнім заходом впливу. Висновок комісії з питань захисту прав дитини від 17 листопада 2016 року про доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав винесено без достатніх правових підстав, оскільки він має формальний характер, є однобічним й ґрунтується виключно на тому, що останній не проживає разом з дитиною, не бере участі у її вихованні, не спілкується з нею і не цікавиться її життям. Отже, вказаний висновок не підтверджує винності дій ОСОБА_5 в ухиленні від виконання батьківських обов'язків й обґрунтувань доцільності позбавлення його батьківських прав. Сам по собі факт створення ОСОБА_4 нової сім'ї та бажання її чоловіка усиновити дитину не може бути підставою для позбавлення її колишнього чоловіка батьківських прав щодо їхньої спільної дитини, не може бути перешкодою для спілкування батька з дитиною і реалізації права останнього на участь у її вихованні. Крім того, відповідними доказами ОСОБА_5 не підтверджено виникнення виключних обставин, які б викликали крайню необхідність для розлучення малолітньої дитини з матір'ю для її передачі для проживання з батьком.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не було повідомлено ОСОБА_4 про розгляд справи, чим порушено її процесуальні права. Висновок комісії з питань захисту прав дитини від 17 л