ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 04/01/5026/1089/2011
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю представників: ліквідатора Приватного підприємства "ПІД КЛЮЧ" арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни - Василенка С.І., ордер ЧК №83406, Назаренка С.А. ордер ЧК №106563; ТОВ „ПІД-КЛЮЧ" -директора ОСОБА_7; TOB «ЄВРОСТАНДАРТ ПЛЮС» - Марченко І.А., довір №31 від 10.08.2018, ОСОБА_9, дов. №6 від 07.02.2019;ГПУ Доценко Т.О., посв. №029222 від 29.09.2014.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "ПІД КЛЮЧ" арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2018
(Головуючиу суддя - Остапенко О.М.; судді - Верховець А.А., Отрюх Б.В.)
за заявою боржника в особі ліквідатора банкрута
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІД - КЛЮЧ"
про визнання недійсним договору та застосування правових наслідків
у справі № 04/01/5026/1089/2011
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокол"
до Приватного підприємства "ПІД КЛЮЧ"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні господарського суду Черкаської області перебуває справа про банкрутство ПП "ПІД КЛЮЧ" , провадження у якій порушено ухвалою суду від 23.05.2011 року за заявою ТОВ „Інфокол".
1.1. Постановою Господарського суду Черкаської області від 12.11.2015 року у даній справі ПП "ПІД КЛЮЧ" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ухвалою суду від 23.08.2016 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Назаренка С.А.
1.2. Боржником в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Назаренка С.А., у межах справи про банкрутство, у ліквідаційній процедурі, подано заяву від 25.01.2017 №02-03/61 (вх.суду №2008/17 від 26.01.2017) з вимогами: визнати недійсним договір від 16.11.2010 №190 нп/щ, укладений між ПП "ПІД КЛЮЧ" та ТОВ "ПІД - КЛЮЧ" (далі - Договір), та застосувати правові наслідки його недійсності: витребувати у ТОВ "Під ключ" на користь ПП "Під ключ" майнові права на нежитлові приміщення №9, цоколь, блок А (5), площею 351,0 кв.м.; №38С, поверх 4, блок А (5), площа 196,0 кв.м.; №38 Б, поверх 3, блок А (5), площею 346,22 кв.м.; №38, поверх 2, блок А (5), площею 266,7 кв.м.; №28, поверх 1, блок А (5), площею 254,01 кв.м., що розташовані за адресою: м.Київ, вул.Щербакова, 52.
2. Заяву подано з підстав, передбачених ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство) і мотивовано тим, що Договір підписано особою, яка не має достатнього обсягу цивільної дієздатності (директор підприємства-боржника ОСОБА_11 за Статутом ПП "ПІД КЛЮЧ" мав право укладати договори без попереднього погодження із засновниками лише на суму, що не перевищує Статутний капітал підприємства (а саме 100,00 грн.), у той час як ціна оспорюваного Договору (виходячи з акту приймання - передачі майнових прав від 16.11.2010) становить 8570961 грн, у т.ч. ПДВ 1428493,50 грн; за Договором здійснено відчуження майна без відповідних майнових дій іншої сторони, Договір укладено менше ніж за 1 рік до порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Під ключ", за Договором відповідач (ТОВ "ПІД КЛЮЧ") коштів ПП "Під ключ" не сплачував, тобто боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.05.2017 року у справі №04/01/5026/1089/2011 заяву боржника в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Назаренка С.А. від 25.01.2017 року №02-03/61 (вх.суду №2008/17 від 26.01.2017), з урахуванням клопотання від 11.05.2017 року (вх.суду №10111/17 від 11.05.2017) задоволено повністю; спростовано майнові дії ПП „Під ключ" з передачі 16.11.2010 року на користь ТОВ "ПІД - КЛЮЧ" згідно з актом приймання-передачі майнових прав до Договору №190/нп/щ від 16.11.2010 року нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52.; витребувано у ТОВ "ПІД-КЛЮЧ" на користь ПП "ПІД КЛЮЧ" майнові права на наступні нежитлові приміщення, які розташовані за адресою у м. Києві по вул. Щербакова, 52: № 9, цоколь, блок А (5), площею 351,0 кв.м.; №38С, поверх 4, блок А (5), площа 196,0 кв.м.; №38 Б, поверх 3, блок А (5), площею 346,22 кв.м.; №38, поверх 2, блок А (5), площею 266,7 кв.м.; №28, поверх 1, блок А (5), площею 254,01 кв.м.; стягнуто з ТОВ "ПІД КЛЮЧ" на користь ПП "ПІД КЛЮЧ" 3 200,00 грн судових витрат.
4. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що Боржником було вчинено майнову дію з передачі свого майнового права іншій особі (тобто боржник здійснив відчуження майна). Відчуження майна здійснено безоплатно. Таким чином судом установлено ті обставини, з якими Закон Про банкрутство пов'язує можливість спростування майнових дій боржника, що є правовою підставою задоволення заявлених вимог. При цьому суд виходив за межі первісно заявлених вимог з огляду на клопотання про це боржника.
5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2018 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІД-КЛЮЧ" та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТАНДАРТ ПЛЮС» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.05.2017 року у справі №04/01/5026/1089/2011 задоволено.
Ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.05.2017 року у справі №04/01/5026/1089/201 скасовано.
Прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви боржника в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Назаренка С.А. про спростування майнових дій ПП „ПІ КЛЮЧ" з передачі 16.11.2010 року на користь ТОВ „ПІД-КЛЮЧ" згідно з актом приймання-передачі майнових прав до Договору №190/нп/щ від 16.11.2010 нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52, відмовити.
6. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що за відсутності доказів та недоведеності наявності у боржника майнових прав на спірне майно станом на 2010 рік, та враховуючи одержання відповідного майна лише в кінці 2011 року згідно акту від 12.12.2011 року, суд другої інстанції дійшов висновку про наявність обґрунтованих сумнівів, що спірне майно було безоплатно відчужено боржником на користь ТОВ „ПІД-КЛЮЧ" саме на підставі спірного Акту приймання-передачі майнових прав від 16.11.2010 року, отже, обставини, з якими Закон про банкрутство пов'язує можливість спростування майнових дій боржника, і як наслідок, підстав для задоволення заяви ліквідатора, відсутні.
6.1. Крім того, апеляційний господарський суд послався на те, що ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ ПЛЮС», як власника спірного майна, не було залучено місцевим господарським судом до участі у даній справі під час розгляду заяви ліквідатора.
6.2. Таким чином, як зазначив апеляційний господарський суд, прийнявши ухвалу та витребувавши у ТОВ „ПІД-КЛЮЧ" на користь ПП „ПІД КЛЮЧ" майнові права на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою у м. Києві по вул. Щербакова, 52: № 9, цоколь, блок А (5), площею 351,0 кв.м.; №38С, поверх 4, блок А (5), площа 196,0 кв.м.; №38 Б, поверх 3, блок А (5), площею 346,22 кв.м.; №38, поверх 2, блок А (5), площею 266,7 кв.м.; №28, поверх 1, блок А (5), площею 254,01 кв.м., права на які належать ТОВ „Євростандарт Плюс", суд першої інстанції прийняв рішення про його права та інтереси без залучення вказаної особи до участі у справі щодо розгляду заяви ліквідатора ПП „ПІД КЛЮЧ", що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційних скарг з узагальненими доводами осіб, які подали касаційні скарги
7. Ліквідатор Приватного підприємства „ПІД КЛЮЧ" арбітражний керуючий Носань Н.С. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2018 у справі №04/01/5026/1089/2011 з проханням її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.11.2018 у даній справі без змін.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Підставою для скасування скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство), ст. ст. 73, 75, 86, 282 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України).
8.1. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судом другої інстанції не було досліджено документи, які мають значення для вирішення справи.
8.2. Вказане порушення норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
8.3. Так, скаржник посилається на те, що спірне майно було передано КП «ЖИТОМИРБУДЗАМОВНИК» до ПП «ПІД КЛЮЧ» 12.12.2011, тобто до відступлення права вимоги та заміни сторони у зобов'язанні, яка відбулася лише 24.04.2012, та договору № 838 від 11.12.2013 про участь у фонді фінансування будівництва TOB «ЄВРОСТАНДАРТ ПЛЮС» та до укладення договору № 809 від 03.12.2013 про відступлення права вимоги до TOB «ЄВРОСТАНДАРТ ПЛЮС», отже, спірні майнові права (нежитлові приміщення) TOB «ПІД-КЛЮЧ» отримало саме від ПП «ПІД КЛЮЧ», а не внаслідок правонаступництва від КП «Житомирбудзамовник».
8.4. Відносно висновків суду апеляційної інстанції про відсутність договору про передачу майнових прав № 190/нп/щ від 16.11.2010 між ПП «ПІД КЛЮЧ» та TOB «ПІД-КЛЮЧ», скаржник зазначає, що ухвалою суду першої інстанції не визнавався недійсним жодний договір, а застосовано особливий спосіб захисту інтересів боржника - спростування майнові дії та застосовано правові наслідки такого спростування - витребування майнових прав на користь боржника.
8.5. Скаржник спростовує висновки суду апеляційної інстанції про преюдиціальність судових рішень у справі № 910/5001/16, вважає, що ці рішення не мають преюдиціального значення для даної, оскільки ПП «ПІД КЛЮЧ» не було учасником вказаної справи та не могло надати документи, які підтверджують підстави набуття ним майнових прав на нежитлові приміщення.
8.6. Вважає, що надані у даній справі документи спростовують висновки обставини, встановлені судами під час розгляду справи №910/5001/16 та зазначає, що предметом спору у вказаній справі було зобов'язання однієї сторони провести перебудову нерухомого майна для іншої сторони, а не визнання права власності.
8.7. До Верховного Суду 01.02.2019 скаржником надано додаткові пояснення до касаційної скарги
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
9. Прокурор Черкаської області у своєму відзиві на касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства „ПІД КЛЮЧ" арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни її підтримав та просив задовольнити.
9.1. ТОВ "ЄВРОСТАНДАРТ ПЛЮС" надано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.01.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Під ключ" арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни.
10.1. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі №04/01/5026/1089/2011 за касаційною скаргою ліквідатора Приватного підприємства „ПІД КЛЮЧ" арбітражного керуючого Носань Н.С. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 у даній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства „ПІД КЛЮЧ" арбітражного керуючого Носань Н.С. на 13 лютого 2019 року о 12 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.
12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
13. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
14. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
15. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
16. Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
17. Згідно з ч. 1 ст. 20 вказаного Закону правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
18. Таким чином, ст. 20 Закону про банкрутство регулює відносини, що виникли між боржником, кредитором та іншими особами з приводу дій боржника щодо розпорядження своїм майном, вчинені в період до порушення справи про банкрутство або після порушення справи про банкрутство. Вказана стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси.
19. Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.
20. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду даного спору місцевим господарським судом, ліквідатор банкрута подав письмове клопотання від 11.05.2017 (вх.суду №10111/17 від 11.05.2017), згідно з яким просив спростувати майнову дію ПП „ПІД КЛЮЧ" з передачі майна боржника до ТОВ „ПІД-КЛЮЧ" і повернути банкруту передане ним нерухоме майно.
21. Судом першої інстанції було встановлено: між ПП „ПІД КЛЮЧ" та ТОВ „ПІД-КЛЮЧ" був складений акт приймання передачі майнових прав до Договору №190/нп/щ від 16.11.2016, згідно з яким ПП „ПІД КЛЮЧ" передало ТОВ „ПІД-КЛЮЧ" майнові права на наступні нежитлові приміщення за адресою: м.Київ, вул.Щербакова, 52: №9, цоколь, блок А (5), площею 351,0 кв.м.; №38С, поверх 4, блок А (5), площа 196,0 кв.м.; №38 Б, поверх 3, блок А (5), площею 346,22 кв.м.; №38, поверх 2, блок А (5), площею 266,7 кв.м.; №28, поверх 1, блок А (5), площею 254,01 кв.м. (а.с.32 т.36).
21.1. Будь-яких доказів здійснення сплати коштів ТОВ „ПІД-КЛЮЧ" на користь боржника за передані майнові права, укладення Договору від 16.11.2010 №190 нп/щ. у справі немає. Як вбачається з опису вилученого майна (додаток №1 до протоколу обшуку від 12.07.2013, а с. 208 т.41) Договір не містив підписів та печаток сторін. Майнову дію сторонами вчинено менш ніж за 1 рік до порушення провадження у справі про банкрутство боржника.
21.2. Правочин керівником ПП „ПІД КЛЮЧ" вчинено без отримання на це згоди засновників останнього (згідно п.п.2.4, 3.6 Статуту ПП „ПІДКЛЮЧ", а.с.33 т.36) директор має право укладати договори без попереднього погодження із Засновниками лише на суму, що не перевищує Статутний капітал підприємства (а саме 100,00 грн.), у той час як ціна оспорюваного Договору, згідно з актом приймання - передачі майнових прав від 16.11.2010, становить 8570961,00 грн.).
22. Оцінивши установлені фактичні обставини, місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що боржником було вчинено майнову дію з передачі свого майнового права іншій особі (тобто боржник здійснив відчуження майна) безоплатно, менш ніж за 1 рік до порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що є підставою для спростування майнових дій боржника, При цьому суд вийшов за межі первісно заявлених вимог з огляду на клопотання про це ліквідатора.
23. Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
24. Під час апеляційного перегляду, суд другої інстанції встановив, що: в ході розгляду вказаного спору з метою дослідження фактичних обставин справи, у зв'язку із відсутністю у лікві