Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 204/409/17
провадження № 61-975св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_4,
боржник - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2017 року у складі головуючого-судді Тітової І. В. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року у складі суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та про видачу виконавчого документу.
На обґрунтування клопотання зазначав, що 23 вересня 2016 року Ленінський районний суд м. Єкатеринбурга Свердловської області Російської Федерації за результатами розгляду його заяви про відшкодування судових витрат у цивільній справі № 2-653/2015 за позовом ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право на спадкування недійсним, визнання дій нотаріуса незаконними, встановлення факту прийняття спадщини, постановив ухвалу, якою стягнув з ОСОБА_5 на його користь судові витрати в розмірі 46 011 рублів. Вказана ухвалу суду набрала законної сили 29 листопада 2016 року.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_4 просив надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення іноземного суду - ухвали Ленінського районного суду м. Єкатеринбурга Свердловської області Російської Федерації від 23 вересня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2017 року клопотання ОСОБА_4 задоволено. Визнано та дозволено примусове виконання на території України ухвали Ленінського районного суду м. Єкатеринбурга Свердловської області Російської Федерації від 23 вересня 2016 року за заявою ОСОБА_4 про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, нотаріуса Перова М. В. про визнання свідоцтва про право на спадкування недійсним, визнання дій нотаріуса незаконними, встановлення факту прийняття спадщини. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуті ухвалою Ленінського районного суду м. Єкатеринбурга Свердловської області Російської Федерації від 23 вересня 2016 року судові витрати у розмірі 20 076,90 грн та видано виконавчі листи із зазначенням реквізитів боржника та стягувача.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду відсутні, оскільки ОСОБА_5 будучи повідомлена через свого представника про розгляд заяви ОСОБА_4 про відшкодування судових витрат в судове засідання не з'явилася, ухвала про задоволення заяви ОСОБА_4 набрала законної сили 29 листопада 2016 року й до теперішнього часу не виконана, справу розглянуто компетентним судом, строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання не сплинув, а виконання цього рішення не суперечить інтересам України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2017 року - без змін.
Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення клопотання ОСОБА_4 про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та про видачу виконавчого документу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У вересні 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не взято до уваги і не надано належної оцінки її доводам щодо відсутності доказів її повідомлення про розгляд справи іноземним судом; подані стягувачем документи до клопотання оформлені неналежним чином, без перекладу на українську мову, без скріплення гербовими печатками.
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Стягувач ОСОБА_4 не скористався своїм правом та не подавав до суду відзив на касаційну скаргу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Судами встановлено, що 23 вересня 2016 року Ленінський районний суд м. Єкатеринбурга Свердловської області Російської Федерації розглянув заяву ОСОБА_4 про відшкодування судових витрат по цивільній справі №2-653/2015 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, нотаріуса Перова М.В. про визнання свідоцтва про право на спадкування недійсним, визнання дій нотаріуса незаконними, встановлення факту прийняття спадщини, та постановив ухвалу, якою стягнув з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 46 011 рублів.
Ухвалою судової колегії по цивільним справам Свердловського обласного суду від 29 листопада 2016 року ухвалу Ленінського районного суду м. Єкатеринбурга Свердловської області від 23 вересня 2016 року залишено без змін, приватну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 без задоволення.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Розглядаючи клопотання про визнання виконання рішень іноземних судів (арбітражів), суд розглядає його в межах заявленого клопотання і не може входити в обговорення правильності рішень іноземних судів (арбітражів) по суті.
Законодавство України передбачає, що примусове виконання боржником грошового зобов'язання (примусова реалізація обов'язку) в частині сплати грошових коштів на підставі рішення іноземного суду в Україні можливо лише шляхом постановлення ухвали про надання дозволу на його примусове виконання відповідним судом на території України за місцезнаходженням боржника.
Відтак реалізація права стягувача на отримання