Ухвала
іменем України
26 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 133/2572/13-к
провадження № 51-8437 впс 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Макаровець А.М.,
за участю секретаря Бруса Ю.І.,
розглянувши в судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про визначення підсудності кримінального провадження № 42012000000000009 щодо нього та обвинуваченого ОСОБА_2,
встановив:
До Верховного Суду в порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про визначення підсудності кримінального провадження № 42012000000000009 щодо нього за частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 190, частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК) та обвинуваченого ОСОБА_2 за частиною 3 статті 368 КК.
Клопотання обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтував тим, що виправдувальний вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2017 року щодо нього та обвинуваченого ОСОБА_2 скасовано ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 30 травня 2018 року, в тому числі на підставах порушення правил підсудності, та направлено в той же суд для призначення нового розгляду. У зв'язку з цим ОСОБА_1 просить визначити підсудність цього кримінального провадження.
При цьому зазначає, що обвинувачений ОСОБА_2 на момент вчинення інкримінованого йому діяння працював на посаді судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області. Також вказує, що місцем вчинення злочину є територія с. Оліївка Житомирського району Житомирської області, а тому розгляд цього кримінального провадження повинен здійснювати Житомирський районний суд Житомирської області.
Однак, вважає, що оскільки апеляційною інстанцією Житомирського районного суду Житомирської області був Апеляційний суд Житомирської області, керівництву якого суддя ОСОБА_2 безпосередньо підпорядковувався, то слід визначити підсудність цього кримінального провадження за судом першої інстанції, який розташований не в Житомирській області, а в іншій області (адміністративно-територіальної одиниці), яка найбільш територіально наближена до суду, в якому обвинувачений обіймав посаду судді. Таким судом, на його думку, є Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.
Учасникам судового провадження було вчасно повідомлено про день та час розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень і клопотань про відкладення дати розгляду клопотання не надійшло.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в клопотанні доводи та матеріали провадження, Суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до положень частини 1 статті 34 КПКкримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Із матеріалів провадження вбачається, що Указом Президента України № 83/2012 від 10 лютого 2012 року ОСОБА_2 призначено на посаду судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
Як видно з обвинувального акта, місцем вчинення злочину є будинок АДРЕСА_1.
Старшим прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини Генеральної прокуратури України Мінєнковим В.М. направлено обвинувальний акт щодо обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для розгляду по суті.
За вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2017 року ОСОБА_2 визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК. Також за цим вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 190, ч