Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 266/4751/16-ц
провадження № 61-36323св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаціюПублічного акціонерного товариства «Банк Форум»,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 березня 2016 року у складі судді Сараєва І. А. та рішення Апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Ткаченко Т. Б., Мальцевої Є. Є., Мироненко І. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» звернулося до суду з позовомдо ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 14 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум», банк), правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 0329/08/15-А, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 50 673,00 доларів США для придбання автомобіля зі сплатою 13 % річних та кінцевим терміном повернення до 14 серпня 2018 року.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 14 серпня 2008 року укладено договір поруки № 0329/08/15-А (П) та додаткова угода, згідно з якими поручитель узяв на себе відповідальність за неналежне виконання ОСОБА_3 кредитних зобов'язань.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 26 листопада 2014 року виникла заборгованість у розмірі 30 811,46 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом - 20 755,00 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 5 891,78 доларів США, пені з розрахунку 0,2 % у день за простроченим кредитом та процентами - 4 164,68 доларів США, яку позивач просив стягнути у солідарному порядку із відповідачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 березня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» суму заборгованості за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 0329/08/15-А в розмірі 20 755,00 доларів США, суму заборгованості за процентами у розмірі 5 891,78 доларів США, суму пені із розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом та процентами у розмірі 3 755,93 доларів США, а всього 30 402,71 доларів США, що еквівалентно (за курсом Національного банку України 100 доларів США - 1 497,31 грн) 455 128,57 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальник не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилась кредитна заборгованість, тому наявні підстави для її стягнення в тому числі і з поручителя відповідно до частин першої, другої статті 554 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 відхилено. Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 09 березня 2016 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвала апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 задоволено частково.
Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 травня 2016 року в частині позовних вимог ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що кредитним договором передбачено виконання грошових зобов'язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком платежів), а за договором поруки відповідальність поручителя наступає у разі невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором, зокрема несплати чергового платежу, не з'ясував чи пред'явив банк вимогу до поручителя в межах річного терміну за кожним місячним платежем та за якими платежами порука припинилась, а за якими ще діє.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2017 рокурішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 березня 2016 року змінено в частині розміру заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість станом на 26 листопада 2014 року за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 0329/08/15-А у розмірі 5 837,31 доларів США, з яких: 3 100,88 доларів США заборгованість за кредитом, 2 736,43 доларів США заборгованість за процентами.
Стягнуто солідарно зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість станом на 26 листопада 2014 року за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 0329/08/15-А у розмірі 20 809,47 доларів США, з яких: 17 654,12 доларів США заборгованість за кредитом, 3 155,35 доларів США заборгованість за процентами, та пеню у розмірі 99 865,94 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині судового збору залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що умовами кредитного договору передбачено виконання грошових зобов'язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком платежів), а відсотків щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами, і останній платіж по поверненню кредиту за кредитним договором був здійснений боржником 21 серпня 2012 року і не в повному обсязі, та з 23 жовтня 2012 року виникла заборгованість щодо повернення процентів, а також те, що позивачем пред'явлено вимогу про повернення кредитних коштів за цим договором до боржника та поручителя 14 жовтня 2014 року, банк надав боржникові та поручителю тридцятиденний строк для виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, а до суду з позовом банк звернувся протягом передбаченого договором поруки річного строку з дня направлення вимоги про дострокове виконання цих зобов'язань, а саме 27 листопада 2014 року, отже за платежами за кредитним договором за період до 13 листопада 2013 року порука ОСОБА_4 припинилась, і вона не несе солідарної відповідальності за цей період за невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Разом з цим в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя ОСОБА_4 за невиконання боржником взятих на себе зобов'язань за цим кредитним договором, а саме з 14 листопада 2013 року до закінчення строку дії договору, правовідносини поруки за договором не припинилися, і відповідно до умов договору поруки, у зв'язку з невиконанням боржником ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 і ОСОБА_4 несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань за цей період.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог до неї як до поручителя, та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині оскаржуваного рішення, за для перевірки законності щодо розміру та періоду нарахування пені до відповідача ОСОБА_3, рішення суду першої та апеляційної інстанції скасувати з направленням матеріалів справи в цій частині до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом з боржника двічі стягнуто одну і ту саму заборгованість, як з самостійного боржника, так і як з солідарного боржника.
Крім того, апеляційним судом при обчисленні пені за несвоєчасне виконання зобов'язань залишено поза увагою, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, як передбачено статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Разом з цим судами неправильно застосовано положення частини четвертої статті 559 ЦК України щодо обчислення строку для пред'явлення вимог до поручителя.
Відомості про рух справи у Верховному Суді
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21 січня 2018 року справа № 266/4751/14-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзивів (заперечень) на касаційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статі 400 цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційного скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 серпня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 0329/08/15-А, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 50 673,00 доларів США для придбання автомобіля Hyundai модель Veracruz, 2008 року випуску зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13 % річних та кінцевим терміном повернення до 14 серпня 2018 року.
Згідно з пунктом 2.3 кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місцем отримання кредиту в сумі не менше 604.00 доларів США, на відкритий йому позичковий рахунок № НОМЕР_3 в Лівобережному відділенні Маріупольської філії АКБ «Форум», МФО 394653.
Проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно на рахунок № НОМЕР_4 в лівобережному відділення Маріупольської філії АКБ «Форум», МФО 394653, щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами, якщо цей день випадає на вихідні або святкові дні, проценти за користування кредитом позичальник сплачує у перший робочий банківський день після вихідних або святкових днів.
Пунктом 3.2.2 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх позичальником своїх зобов'язань за цим договором.
За несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 проценти за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів (пункт 4.1 кредитного договору).
Із метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором 14 серпня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_4 укладено договір поруки та додаткова угода, згідно з якими поручитель узяв на себе відповідальність за неналежне виконання ОСОБА_3 кредитних зобов'язань.
Судами також встановлено, що з жовтня 2012 року ОСОБА_3 припинив сплачувати заборгованість за кредитним договором.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 26 листопада 2014 року виникла заборгованість у розмірі 30 811,46 доларів США, що еквівалентно 461 341,8