Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 203/760/16-ц
провадження № 61-17396св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Кіровський відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О. П., Пономарь З. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до Державної казначейської служби України, Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Кіровський ВДВС) про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2012 року його позов до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 про захист прав споживача було задоволено частково, зобов'язано відповідача повторно виконати роботи з виготовлення та монтажу металопластикових виробів. 11 лютого 2013 року старшим державним виконавцем Кіровського ВДВС Крайняком М. С. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим на підставі вказаного рішення суду. Однак всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» посадові особи Кіровського ВДВС не вживали необхідних заходів примусового характеру, не розглядали своєчасно його скарги та запити, внаслідок чого він оскаржив їх дії та бездіяльність до суду. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року визнано протиправним рішення/бездіяльність начальника Кіровського ВДВС Лисенка Д. Б. щодо недолучення до виконавчого провадження його скарги від 26 вересня 2014 року та постанови за результатами її розгляду і щодо їх передачі для зберігання до журналу обліку скарг, зобов'язано суб'єкта оскарження приєднати вказані документи до провадження № 36445964. Через постійні неправомірні дії та бездіяльність посадових осіб державного органу порушені його нормальні життєві зв'язки. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на свою користь 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями/бездіяльністю Кіровського ВДВС.
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 травня 2016 року, з урахуванням ухвали цього суду від 30 вересня 2016 року про виправлення описки, позов задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що неправомірність дій/бездіяльності посадових осіб Кіровського ВДВС встановлена ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року, яка набрала законної сили, а тому не підлягає доказуванню під час розгляду цієї справи. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2012 року тривалий час не виконувалося, що змусило ОСОБА_1 як сторону виконавчого провадження звернутися з відповідною скаргою для захисту своїх прав, відповідь на яку він не отримав, у зв'язку з чим був змушений оскаржувати дії працівників державного органу в суді. Зазначене призвело до порушення звичайного ритму життя позивача та необхідності прикладати додаткові зусилля для його організації. З урахуванням глибини та характеру душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_1, засад розумності, виваженості і справедливості суд оцінив моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України, Кіровського ВДВС задоволено. Рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду зі скаргами на дії/бездіяльність працівників виконавчої служби, тобто в повній мірі використав своє право на захист. Встановлення факту порушення саме по собі становить достатню і справедливу сатисфакцію в частині відшкодування моральної шкоди. Обраний позивачем повторний спосіб захисту є формальним, не спрямованим на настання реального результату - виконання судового рішення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У січні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року, а рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 травня 2016 року залишити в силі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Незаконність дій/бездіяльності посадової особи органу державної виконавчої служби була визнана ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року, яка набрала законної сили. Встановлені вказаним судовим рішенням обставини є преюдиційними та доказуванню не підлягають. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2012 року не виконується понад три роки, у зв'язку з чим він постійно змушений звертатися до Кіровського ВДВС з відповідними скаргами і клопотаннями, витрачати для цього значний час та зусилля.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17 квітня 2018 року справу № 203/760/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу Українивід 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК України 2004 року), рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочи