Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 188/1274/17
провадження № 61-35682св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого: Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-Агро 4»,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Агро 4» на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року у складі головуючого-судді Курочкіної О. М. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Бараннік О. П., Пономарь З. М., Посунся Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Агро 4» (далі - ТОВ «Гарант-Агро 4»), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про припинення дії договору оренди землі і повернення земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що 08 червня 2010 року між нею та ТОВ«Гарант-Агро 4» укладено договір оренди, належної їй, відповідно до Державного актана право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого Петропавлівською райдержадміністрацією 27 лютого 2002 року, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4.900 га, розташованої на території Троїцької сільської ради з ТОВ«Гарант-Агро 4» строком на 7 років.
За згодою сторін ТОВ«Гарант-Агро 4» зобов'язалось самостійно та своєчасно за власні кошти здійснити державну реєстрацію, укладеного з позивачем договору оренди землі.
Втой же день, за актом прийомки-передачі земельної ділянки № 725 ТОВ«Гарант-Агро 4» прийняло в оренду вищевказану земельну ділянку та почало її використовувати за цільовим призначенням для вирощування сільськогосподарськоїпродукції.
10 червня 2010 року факт державної реєстрації договору оренди землі засвідчений Троїцькою сільською радою, що підтверджується записом в договорі оренди землі від 08червня 2010 року за підписом голови сільської ради та печаткою сільської ради.
З 2010 року ТОВ«Гарант-Агро 4» виплачувало позивачуорендну плату та сплачувало прибутковий податок з отриманого позивачемдоходу у вигляді орендної плати, що підтверджується відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утримання податків № 499 від 18серпня 2017 року, відповідно до яких товариство від імені позивача ОСОБА_3, самостійно сплатило податок з прибутку отриманого з надання майна в оренду у вигляді орендної плати в розмірі 306,32 грн за результатами господарської діяльності в 2010 році, 2011 році, 2012 році, що підтверджує факт використання відповідачем належної їй земельної ділянки (паю) для вирощування сільськогосподарської товарної продукції починаючи з червня 2010 року, тобто безпосередньо після укладання договору оренди від 08 червня 2010 року.
06грудня 2016 року вона звернулася до директора ТОВ «Гарант-Агро 4» з проханням не обробляти її земельну ділянку після збирання врожаю в 2017 році, однак їй було відмовлено з посиланням на вчинення запису в державному реєстрі лише 12вересня 2012 року, що автоматично продовжувало дію укладеного між нею та товариством договору до 2019 року.
Посилаючисьна вищевказане, просила суд припинити діюдоговору оренди землі і повернути їй земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано закінченою дію договору оренди землі від 08 червня 2010 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Гарант-Агро 4» строком на 7 років.
Зобов'язано ТОВ «Гарант-Агро 4» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4.900 гектарів, розташованої на території Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У травні 2018 року ТОВ«Гарант-Агро 4» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано вимоги частини першої статті 210, частини другої статті 792 ЦК України, статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або а