ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 757/12583/17-к
провадження № 51-3251 км 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Манацької І.А.,
скаржниці ОСОБА_1,
захисника ТитаренкаЮ.О.,
та представника
ОСОБА_3 Рохманова С.І.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст судових рішень, оскарженого рішення та встановлені обставини
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 2 серпня 2017 року задовольнив скаргу адвоката Рохманова С.І. в інтересах ОСОБА_3 і скасував постанову заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В. про закриття кримінального провадження № 42014000000000310 в частині підозри ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Ухвалою від 21 вересня 2017 року суддя Апеляційного суду м. Києва, керуючись ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказане рішення слідчого судді.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Аргументуючи свою позицію, наводить доводи, суть яких зводиться до того, що за відсутності норми, яка передбачає можливість оскарження стороною кримінального провадження рішення слідчого судді в апеляційному порядку, суд мав застосовувати положення Конституції України та загальні засади вказаного Кодексу, однак цього не зробив. На думку ОСОБА_1, ухвала слідчого судді є незаконною, підлягає перегляду в порядку апеляційної процедури на підставі ч. 6 ст. 9 КПК з огляду також на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (справа № 5 - 142 кс (15) 17).
Крім того, у поданій скарзі ОСОБА_1 зазначає про здійснення касаційного розгляду за її безпосередньої участі.
На цю скаргу представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат Рохманов С.І. подав заперечення, в яких наводячи аргументи, стверджує про необґрунтованість заявлених ОСОБА_1 касаційних вимог.
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції ОСОБА_1 та її захисник Титаренко Ю.О. підтримали касаційну скаргу; представник ОСОБА_3 - адвокат РохмановС.І. заперечив обґрунтованість заявлених касаційних вимог.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі та у запереченнях на неї, колегія судів дійшла висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та іншими законами України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 Основного Закону України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначені норми беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише с