ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 751/3954/16-к
провадження № 51-964 км 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Манацької І.А.,
прокурора Шевченко О.О.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою захисника Дворніченка М.М. на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 7 грудня 2016 року у провадженні за клопотанням засудженої ОСОБА_2 про застосування щодо неї Закону України «Про амністію у 2014 році»,
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження, за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2013 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі-КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі статей 75, 79 КК звільнено від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на неї виконання обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 25 вересня 2013 року змінив вирок у частині визначення терміну іспитового строку на підставі ст. 79 КК, постановив вважати ОСОБА_2 засудженою за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі статей 75, 79 цього Кодексу - звільненою від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК. Відповідно до ст. 79 КК встановлено ОСОБА_2 іспитовий строк до 15 квітня 2015 року.
Києво-Святошинський районний суд Київської області за клопотанням відділу КВІ Києво-Святошинського району Київської області 16 грудня 2014 року скасував звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням і направив засуджену для відбування покарання, призначеного за згаданим вироком. ОСОБА_2 було оголошено в розшук й обрано відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 30 липня 2015 року відмовив засудженій ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про застосування щодо неї Закону України «Про амністію у 2014 році».
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2016 року, залишеною 7 грудня 2016 року без змін Апеляційним судом Чернігівської області, було відмовлено у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_2 про застосування до неї вищевказаного Закону.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій в інтересах ОСОБА_2 скарзі захисник Дворніченко М.М., заперечуючи законність ухвали апеляційного суду від 7 грудня 2016 року, порушує питання про її перегляд у порядку касаційної процедури. Наводячи доводи на обґрунтування своєї позиції, захисник просить скасувати оспорюване рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор вважав, що касаційне провадження слід закрити, оскільки оспорювана ухвала не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою захисника на судове рішення, постановлене на стадії виконання вироку, підлягає закриттю з огляду на таке.
За матеріалами цього провадження, на підставі ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) від 16 березня 2017 р