Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 336/4850/16
провадження № 61-19054св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого: Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представник позивачів - ОСОБА_5,
відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Гармашов Георгій Миколайович, Житлово-будівельний кооператив «Кристал-6»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_9 та їх представника ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2017 року у складі головуючого-судді Галущенко Ю. А. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 08 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Воробйової І. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_10 та ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом,який в подальшому уточнили до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Гармашов Г. М., Житлово-будівельний кооператив «Кристал-6», про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що в період шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ними була придбана кооперативна квартира за адресою: АДРЕСА_1 у ЖБК «Кристал-6». Членом ЖБК «Кристал-6» являвся ОСОБА_12, який після сплати в повному обсязі пайових внесків свідоцтво про право власності на спірну квартиру не отримував, право власності не реєстрував.
ІНФОРМАЦІЯ_1 рокупомерла ОСОБА_11.
17 січня 2006 року ОСОБА_12 склав заповіт, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваловою Л. С. за № 91, яким заповів усе своє майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В. в рівних частках кожній. 17 грудня 2012 року ОСОБА_12 помер, відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_2.
Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у встановлений законом шестимісячний строк прийняли спадщину за заповітом, звернувшись з відповідними заявами до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозової В. М., де була заведена спадкова справа до майна після смерті ОСОБА_12
19 березня 2013 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В. М. було відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом та повідомлено, що 29 вересня 2011 року ОСОБА_12 склав заповіт на користь відповідача ОСОБА_6
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 08 червня 2016 року, заповіт складений ОСОБА_12 29 вересня 2011 року та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С. за № 4528, визнано недійсним.
18 липня 2016 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В. М. відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом ОСОБА_12 від 17січня 2006 року, до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_3, з підстав відсутності у позивачів правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю.
В процесі оформлення спадкових прав позивачам стало відомо, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2013 року за відповідачем ОСОБА_6 було визнано право власності на спірну квартиру в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_12
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 09лютого 2016 рокускасовано рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2013 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_6 у задоволенні позову.
18 червня 2015 року в період розгляду Шевченківським районним судом м. Запоріжжя цивільної справи за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_17 до ОСОБА_6 про визнання недійсним заповіту, спірна квартира на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г. М. за № 1155, відповідачем ОСОБА_6 була продана ОСОБА_7
Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_6 не мав права відчужувати спірну квартиру, що має наслідком недійсність відповідного правочину з підстав, передбачених статей 203, 215, 228 ЦК України, та повернення майна від добросовісного набувача з підстав, передбачених чстиною першою статті 388 ЦК України, просили визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_4, укладений 18 червня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_18, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1155, витребувати вищезазначену квартиру із незаконного володіння ОСОБА_7, скасувати державну реєстрацію права власності від 18 червня 2015 року, проведену на ім'я ОСОБА_7 державним реєстратором приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г. М. на підставі договору купівлі-продажу від 18 червня 2015 року, номер запису про право власності 10096021, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_12, визнати за ОСОБА_9 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_12, стягнути з відповідача на користь позивачів понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2017 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_4, укладений 18 червня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1155.Скасовано державну реєстрацію права власності від 18 червня 2015 року, проведену на ім'я ОСОБА_7 державним реєстратором - приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г. М. на підставі договору купівлі-продажу від 18 червня 2015 року, номер запису про право власності 10096021. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_6 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_12, який помер 17 грудня 2012 року. Визнано за ОСОБА_9 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_6 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_12, який помер 17 грудня 2012 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_6 не оформив у встановленому законом порядку право власності на спірну квартиру, тому він не мав права розпорядження цим майном. Таким чином, позивачами обрано правильний спосіб захисту їх прав шляхом віндикаційного позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 08 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У березні 2018 року ОСОБА_10, ОСОБА_9 та їх представник ОСОБА_5 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання за позивачами права власності по 1/4 частині спірної квартири, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким визнати за ними право власності по 1/2 частині цієї квартири.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами безпідставно задоволено позов в частині визнання за позивачами права власності по ј частині спірної квартири, оскільки відповідач ОСОБА_6 взагалі не звертався до суду з позовною заявою про визнання за ним права власності на Ѕ частину квартири за заповітом після смерті матері ОСОБА_11
Крім того, спірна квартира надавалася родині ОСОБА_11 у складі 4 осіб, в тому числі й позивачу ОСОБА_3, яка надавала кошти ОСОБА_12 для найскорішого погашення паю, тому відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про власність», майно придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12перебували у зареєстрованому шлюбі, є батьками відповідача ОСОБА_6
Згідно довідки ЖБК «Кристал-6» від 27 лютого 2016 р., вартість кооперативної квартири АДРЕСА_7 у розмірі 8801,50 грн у січні 1991 рокубула повністю сплачена подружжям ОСОБА_11 та ОСОБА_12
ОСОБА_11 та ОСОБА_12. право власності на спірну квартиру не оформлювали та не реєстрували.
Відповідно до статей 15, 16 Закону України «Про власність», статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, які були чинні на момент виникнення правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно; майно, набуте подружжям за час шлюбу належ