1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

Київ

справа №686/14053/16-а

адміністративне провадження №К/9901/12080/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу

ОСОБА_2

на постанову

Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2016 року (суддя: В.М Гонтарук)

та ухвалу

Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року (колегія у складі суддів: В.М. Гонтарук, Л.М. Біла, Л.С. Граб)

у справі

№686/14053/16-а

за позовом

ОСОБА_2

до

Львівської митниці Державної фіскальної служби України

про

скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірною та скасувати постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби України у справі про порушення митних правил №0760/80502/15 від 02 березня 2016 року, якою притягнуто позивача до відповідальності, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (далі - МК України), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн., провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення стягнення.

Позов обґрунтовано тим, що передбачене частиною 3 ст. 470 МК України правопорушення не віднесено до триваючих, у зв'язку з чим накладення на нього адміністративного стягнення після спливу шестимісячного строку з для його вчинення є протиправним.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, у позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 470 МК України, яке є триваючим, а тому відповідачем не пропущено строк накладення адміністративного стягнення, який у даному випадку складає шість місяців з дня виявлення цього правопорушення.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його адміністративного позову та апеляційної скарги.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01 травня 2015 року ОСОБА_2 перетнув державний кордон України через пункт пропуску «Шегині» Львівської митниці на автомобілі ВМW 525, НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2, в якому також знаходились Бандура Рішек та його дружина.

Відповідачем 19 листопада 2015 року був направлений запит № 13-70-26/8/34-14094 у Департамент аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням для перевірки факту переміщення через митний кордон України транспортного засобу марки ВМW 525, НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2, за допомогою відомчої підсистеми «Аркан».

27 листопада 2015 року отримано відповідь про результати перевірки перетину кордону з використанням міжвідомчої системи «Аркан», та встановлено, що позивач в'їхав через пункт пропуску «Шегині» Львівської митниці 01 травня 2015 року о 10.42 год. транспортним засобом ВМW 525, НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2, та з митної території України не виїжджав.

Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про невивезення з митної території України вказаного автомобіля або його поміщення в інший митний режим, станом на 28 березня 2016 року.

Відповідач неодноразово письмово викликав позивача до Львівської митниці ДФС та Хмельницької митниці ДФС для надання пояснень щодо невивезення автомобіля ВМW 525, НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2, однак позивач не прибув, пояснень не надав.

28 березня 2016 року Львівською митницею ДФС України було складено протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за № 1153/2009/16 та направлено позивачу.

22 квітня 2016 року начальником Львівської митниці ДФС Шокало В.С. було винесено постанову про порушення митних правил № 1153/20909/16 щодо позивача та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн.

Так, як встановлено частиною 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом першим частини першої статті 95 МК України визначено, що для авт

................
Перейти до повного тексту