ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №826/2312/16
касаційне провадження №К/9901/12592/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2016 (головуючий суддя - Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №826/2312/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулося до адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправними дії відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації №100250002/2015/059564 від 05.10.2015; скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000110/2 від 05.10.2015, прийняте відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00148 від 06.10.2015, складену відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, натомість митним органом необґрунтовано відмовлено декларанту у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним). Також позивач вказав на те, що рішення про коригування митної вартості товарів оформлено з порушенням вимог митного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016, адміністративний позов задоволено частково: скасовано рішення про коригування митної вартості товарів 100250002/2015/000110/2 від 05.10.2015, прийняте відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС; скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00148 від 06.10.2015, складену відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АйДіЕс Боржомі Грузія» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) було укладено контракт №СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту. В подальшому, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АйДіЕс Боржомі Грузія» (Грузія) було укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2015 до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом. На виконання вимог зазначеного контракту, Товариством з обмеженою відповідальністю «АйДіЕс Боржомі Грузія» (Грузія) здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована», що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,75 л) в обсязі 26 520 скляних пляшок за ціною 13 260 дол. США відповідно до контракту з урахуванням змін до вартості, внесених додатковою угодою № 1 від 02.03.2015, а саме: за ціною 0,50 дол. США за одну скляну пляшку ємністю 0,75 л. З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженою особою декларанта 05.10.2015 було подано до митного органу ВМД за № 100250002/2015/059584. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару декларантом було подано до митного органу пакет документів визначених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Під час здійснення митного контролю митним органом було надіслано повідомлення позивачу про необхідність надання додаткових документів згідно переліку. За результатами розгляду ВМД та доданих до неї документів, з урахуванням додатково поданих, посадовою особою митного органу складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00148 від 06.10.2015, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000110/2 від 05.10.2015. Митну вартість ввезеного товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийнявши оскаржувані рішення та картку відмови. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані митним органом, а посилання останнього на ненадання всіх необхідних первинних документів, наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Також суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що рішення про коригування митної вартості товарів оформлено з порушенням вимог митного законодавства, не містить обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України та Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору».
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Київська міська митниця ДФС подала касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свої вимоги заявник обґрунтовує неповним з'ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи. Вказує на те, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору) через наявні у них розбіжності та відсутність певних відомостей щодо складових митної вартості. Таким чином, митний орган наполягає на правильності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товарів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Як свідчать обставини справи та з'ясовано судами першої та апеляційної інстанцій, декларантом одночасно із ВМД за № 100250002/2015/059584 від 05.10.2015 було подано органу доходів і зборів наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0803271 від 26.09.2015; інвойс № GE20150279 від 23.09.2015; пакувальний лист б/н від 23.09.2015; додаток № 1 від 02.03.2015 до контракту №СТ20-001/1501 від 13.01.2015; додаток № 2 від 10.06.2015 до контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015; додаток № 3 від 12.06.2015 до контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) № СТ20-001/1501 від 13.01.2015; договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару № 2730 від 26.09.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEO2015 01/003208 від 24.09.2015; копію митної декларації країни відправлення № С2210 від 26.09.2015.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Судами попередніх інстанцій установлено, що підставою для запиту додаткових документів слугував висновок органу доходів і зборів про відсутність у поданих до митного оформлення основних документах всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювану партію товару, а саме: відповідно до умов поставки СІР до вартості товару включено вартість страхування, однак декларантом не були подані страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів; покупець товару (позивач) є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі», та відповідно до положень додаткової угоди №1 до контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015, в якому ціна товарів і, як наслідок, митна вартість товару була зменшена, існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC, (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість; у відкритому полісі страхування зазначено «Страховий період 28.01.2015-04.03.2015», таким чином страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару; митна декларація країни відправлення не містить печаток і штампів митних органів.
На вимогу митного органу, позивачем додатково було подано до Митниці наступні документи: прайс-лист, видаткові накладні, виписку з бухгалтерських та банківських документів, довіреності, експертизу Держзовнішінформ, платіжні доручення, лист страхового поліса, свифти, вартісну довідку, калькуляцію від виробника, ISD-лист, policy.
За результатами розгляду ВМД та доданих до неї документів, з урахуванням додатково поданих, митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00148 від 06.10.2015, а також прийнято рішення про коригуванн