ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
Київ
справа №814/5/15
адміністративне провадження №К/9901/26703/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області
на постанову
Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року (суддя О.В. Малих)
та ухвалу
Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року (колегія у складі суддів: Л.Є. Зуєва, О.А. Шевчук, А.Г. Федусик)
у справі
№814/5/15
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАНА»
до
Державної податкової інспекції у Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області
про
визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАНА» (далі - ТОВ «ЕЛЛАНА») звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог просило:
визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (правонаступником, якої є Державна податкова інспекція у Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області) щодо проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАНА» з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «ГОСПОДАР» за вересень-жовтень 2012 року та правомірності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ПП «ГОСПОДАР» у вересні-жовтні 2012 року, а також дії із внесення до інформаційних баз Державної фіскальної служби України інформації за результатами такого контролю на підставі акту перевірки ТОВ «ЕЛЛАНА» від 18 листопада 2014 року № 5723/14-02-2201/37519079;
зобов'язати податкову інспекцію вилучити відомості, внесені за результатами податкового контролю на підставі акту ТОВ «ЕЛЛАНА» від 18 листопада 2014 року з № 5723/14-02-2201/37519079, з інформаційних баз Державної фіскальної служби України.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем у порушення норм податкового законодавства була проведена перевірка, за результатами якої сформовані хибні висновки, що ґрунтуються виключно на припущеннях, а не на первинних бухгалтерських документах, що призвело до порушення прав, законних інтересів позивача.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії податкової інспекції щодо проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАНА» з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «ГОСПОДАР» за вересень-жовтень 2012 року та правомірності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ПП «ГОСПОДАР» у вересні-жовтні 2012 року, а також дії із внесення до інформаційних баз Державної фіскальної служби України інформації за результатами такого контролю на підставі акту перевірки ТОВ «ЕЛЛАНА» від 18 листопада 2014 року № 5723/14-02-2201/37519079.
Зобов'язано податкову інспекцію вилучити відомості, внесені за результатами податкового контролю на підставі акту ТОВ «ЕЛЛАНА» від 18 листопада 2014 року з № 5723/14-02-2201/37519079, з інформаційних баз Державної фіскальної служби України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при проведенні перевірки відповідачем всупереч закону не було надано жодних доказів наявності підстав для проведення документальної позапланової перевірки, внаслідок чого, відповідач самостійно змінив дані позивача в електронній базі на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків), що порушує права та інтереси позивача.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що за результатами перевірки не приймалося податкового повідомлення-рішення, а також, що акт перевірки позивача не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, він не породжує для позивача жодних юридичних наслідків. Отже, визначення у акті перевірки будь-яких висновків не створює жодних обов'язків і не порушує жодних прав та інтересів позивача. Також, відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є зміною податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. При цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків. Отже, дані дії податкового органу, по суті, є лише збиранням податкової інформації, які не обумовлюють зміни майнового стану платника податків.
Окрім того, відповідачем подано клопотання, в якому висловлено прохання здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.
Від позивача відзив або заперечення на вказану касаційну скаргу до Суду не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем на підставі направлень від 13 лютого 2013 року № 95/16-000 та № 108/17-200 та наказу від 13 лютого 2013 року № 182 згідно вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕЛЛАНА» з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, у тому числі і по взаємовідносинам з ПП «ГОСПОДАР», за період з 14 лютого 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 27 лютого 2013 року № 503/16-00/37519079, в якому встановлено порушення ТОВ «ЕЛЛАНА» п. 198.6 ст 198, п. г), п. г') ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 112687 грн., у тому числі за вересень 2012 року у сумі 112687 грн.; а також порушення пп «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого до податкового розрахунку сум доходу нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку не включено в дохід, нарахований та виплачений на користь фізичних осіб-підприємців у 3 кварталі 2012 року у сумі 140 грн., у 4 кварталі 2012 року у сумі 140000 грн. Інших порушень податкового законодавства перевіркою не встановлено.
Водночас, судами встановлено, що відповідно до наказу № 1119 від 04 листопада 2014 року контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕЛЛАНА» з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «ГОСПОДАР» за вересень-жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 18 листопада 2014 року за № 5723/14-02-2201/37519079, який отримано платником податків 28 листопада 2014 року та яким зафіксовано наступні порушення позивачем:
п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 643209,95 грн.;
п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 662770.22 грн.;
пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищено витрати, що враховані при обчисленні об'єкту оподаткування, на загальну суму 3216049,75 грн;
п. 135.1, п. 135.2 ст. 135 ПК України, в результаті чого завищено доходи, що враховані при визначенні об'єкту оподаткування, на загальну суму 3313851,10 грн.
За наслідком складання даного акта перевірки контролюючим органом скориговані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизованій інформаційній системі «Податковий Блок». При цьому, будь-які податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов'язань позивачу, у встановленому податковим законодавством порядку, відповідачем не приймались.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з