ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2019 року
Київ
справа №818/3864/15
адміністративне провадження №К/9901/9338/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2017 року (головуючий суддя Калашнікова О.В., судді Горбатюк С.А., Мороз Л.Л.) у справі №818/3864/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила суд зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" (далі по тексту - ПАТ «Дельта Банк») за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 13 лютого 2015 року № 001-18509-130215 та включити позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року залишено без змін.
ОСОБА_1 подала заяву про перегляд вказаної ухвали Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду касаційної інстанції) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме положень статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VІ (далі - Закон №4452-VІ), що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2017 року у справі №К/800/11078/16, від 07 березня 2017 року у справах №К/800/13085/16, №К/800/13097/16, від 11 квітня 2017 року у справі №К/800/7498/16, від 04 серпня 2015 року у справі №К/800/24809/15.
Заявник просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1,7 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в чинній редакції) матеріали вказаної заяви передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2018 року відкрито провадження у справі №818/3864/15 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2017 року.
Вирішуючи питання про наявність підстав для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у даній справі, суд зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 лютого 2015 року між ПАТ „Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір № 001-18509-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США (далі - Договір).
Пунктом 1.8 Договору передбачено, що грошові кошти перераховуються із власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору. В разі нездійснення перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, договір вважається таким, що не був укладений.
Між позивачем та банком 13 лютого 2015 року укладено додаткову угоду № 1, якою змінено зміст пункту 1.8 Договору щодо перерахування коштів, зокрема, даний пункту викладено в новій редакції, а саме: визначено право перерахування грошових коштів із власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору, а також право перерахувати кошти із відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента. Також додатковою угодою №1 від 13 лютого 2015 року сторони визначили, що умови пункту 5.11 Правил до правовідносин, що виникають на підставі до цього договору не застосовуються.
В день підписання даного договору, сума вкладу в розмірі 10 000,00 доларів США перерахована платіжним дорученням від 13 лютого 2015 року № 45828331 в безготівковому порядку з рахунку іншої особи - ОСОБА_4, відкритого в ПАТ „Дельта Банк".
Постановою Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ ПАТ „Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних.
Постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 ПАТ „Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року № 51 затверджено тимчасову адміністрацію в ПАТ „Дельта Банк" з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ „Дельта Банк" Кадирова В.В. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року № 71 тимчасову адміністрацію запроваджено строком до 02 вересня 2015 року. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 серпня 2015 року № 147 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації по 02 жовтня 2015 року включно.
Постановою Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ „Дельта Банк".
Згідно протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ „Дельта Банк" виявлено ряд правочинів з ознаками нікчемності. В протоколі зазначено, що нікчемні договори та інші правочини були вчинені в зв'язку з тим, що сума грошових коштів на рахунках окремих клієнтів ПАТ „Дельта Банк" перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом гарантування, а відповідно існували ризики для незадоволення вимог кредиторів в результаті ліквідації Банку та реалізації його майна. Вказаними фізичними особами було ініційовано процес зарахування коштів на депозитні рахунки інших осіб у розмірі, що не перевищує суму граничного розміру відшкодування коштів. При цьому вказані дії вчинялись в період дії постанови Національного Банку України про віднесення ПАТ „Дельта Банк" до категорії проблемних.
Наказом Уповноваженої особи від 16 вересня 2015 року № 813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту) на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Листом від 23 вересня 2015 року № 8821/853 позивача повідомлено, що договір банківського вкладу (депозиту) „Найкращий від Миколая" від 13 лютого 2015 року №001-18509-130215 є нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Підставою для визнання вказаного правочину нікчемним слугувало те, що під час перевірки правочинів (договорів), укладених ПАТ „Дельта Банк" з вкладниками, встановлено, що рахунок відкрито після прийняття постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ про віднесення ПАТ „Дельта Банк" до категорії проблемних.
Відмовляючи в задоволенні вимог адміністративного позову, Вищий адміністративний суд України, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, виходив із доведеності факту отримання позивачем від банку окремих переваг в порівнянні з іншими вкладниками, з огляду на укладення додаткової угоди до договору банківського вкладу всупереч вимог пункту 5.11 Правил Банку, зарахування коштів на вкладний рахунок від третьої особи. Крім того, договір банківського вкладу укладено в період дії заборон, встановлених постановою правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ, а тому дії Уповноваженої особи щодо віднесення вказаного правочину до категорії нікчемних з підстав, встановлених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закон №4452-VІ, є правомірними.
У поданій скаржником ухвалі Вищого адміністративного суду №К/800/24809/15 від 04 серпня 2015 року, наданій як приклад неоднакового застосування норм матеріального права до подібних правовідносин, суд, задовольняючи вимоги адміністративного позову, виходив з того, що Уповноваженою особою, всупереч встановленого законом обов'язку, не було визначено обставин, з якими Закон №4452-VІ пов'язує нікчемність правочину, а відсутність посилання на визначені Законом №4452-VІ підстави нікчемності свідчить про необґрунтованість такого рішення відповідача. Крім того, судом зазначено про внесення коштів на депозитний рахунок безпосередньо позивачем готівкою через касу банку, що узгоджується із приписами чинного законодавства та свідчить про фактичне внесення таких коштів.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі №К/800/24809/15, копії судового рішення в якій додано до заяви.
Разом з тим, у наданих для порівняння ухвалах Вищого адміністративного суду України від 07 березня 2017 року (справи №К/800/13097/16, №К/800/13085/16), від 11 квітня 2017 року (справа №К/800/7498/16), від 22 червня 2017 року (справа №К/800/11078/16) Вищий адміністративний суд України, попри подібні правовідносини, дійшов протилежного правового висновку. Так, відповідно до зазначених ухвал судом зазначено, що дії Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у зв'язку з нікчемністю договорів банківського вкладу є протиправними, оскільки відповідачем не наведено доказів на підтвердження нікчемності таких правочинів (спрямованості їх на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном). Такі висновки суду, у наданих для порівняння рішеннях, ґрунтуються на тому, що на момент укладення договорів банківського вкладу банк не було визнано неплатоспроможним, кошти внесено до банку до запровадження тимчасової адміністрації, позивачами дотримано вимоги законодавства щодо можливості перерахування на вкладні рахунки коштів від інших осіб, тобто дії позивачів були вчинені в межах норм та правил, встановлених законодавством та договором. Водночас, зазначено, що умови договорів банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» є типовими, та з їх змісту не встановлено, які саме пільги або переваги отримали б (могли б отримати) позивачі.
Перевіряючи зміст наведених рішень Вищого адміністративного суду України та рішення, про перегляд якого подано заяву, колегія суддів доходить до висновку, що договори банківського вкладу у досліджуваних спірних ситуаціях укладені за схожих обставин, зокрема: у період проблемності банку, але до дати віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації; кошти на рахунок вкладника (позивача) надійшли з рахунку іншої особи; Уповноваженою особою Фонду стверджується нікчемність правочину на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI. Наведені судові рішення свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 38 Закону № 4452-VI при вирішенні спорів, пов'язаних із оскарженням дій Уповноваженої особи щодо не включення вкладників банку до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у зв'язку з визнанням договорів банківського вкладу цих осіб нікчемними.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судови